chrome firefox opera safari iexplorer

«Лісову пісню» Лесі Українки переклали бенгальською мовою

06 вересня 2012 о 13:17

Драма-феєрія «Лісова пісня» Лесі Українки бачила світ багатьма мовами світу. Нещодавно вона «народилася» ще й бенгальською! Допомогла Мрідула Гош – індійська громадська діячка, яка багато років живе і працює в Україні.

Бенгалі – офіційна мова Бангладеш, а також штату Індії — Західна Бенгалія. Цією мовою розмовляють понад 215 мільйонів осіб!

Аби не забути свою рідну бенгалі, Мрідула Гош взялася за незвичну для себе роботу – переклад одного з найвідоміших творів української поетеси.

Якщо Леся Українка легендарну «Лісову пісню» написала за 14 днів, то Мрідула на переклад витратила майже… 10 років.

Це була робота не тільки над літерами, а над духом твору, – говорить Мрідула Гош. – Я не використала жодну третю мову, щоб зробити переклад.

Мрідула знайшла аналоги в індійській міфології, і героїв Лесі Українки нарекла на рідний своєму народу манер. Мавка в перекладі Мрідули з’являється як Майя – ілюзія або тимчасове сприйняття духу, Русалки – як ефірні створіння Джолопорі, а Потерчата – залишені діти Гарано-дхон.

9 червня

Інші дати
Володимир Войцюк
1930 –  український меценат, педагог. Працюючи двірником у США, майже всі свої заощадження виділяв на меценатство: на створення кінострічок «Голод-33», «Нескорений» та «Атентат – Осіннє вбивство у Мюнхені»; пам’ятників Т. Шевченку та І. Франку тощо.
Розгорнути
9 червня відзначають:
  • День працівників текстильної і легкої промисловості.
  • Міжнародний день друзів.
  • Шавуот.
Розгорнути
Народився Іван Мар'яненко
(Петлішенко) (1878, с.Мар'янівка, Кіровоградська область - 1962)  – український актор, режисер, педагог. Автор книг «Минуле українського театру», «Сцена, актори, ролі».  
Ця п'єса почалася вже давно, І лиш тепер збагнув я: то вистава, де кожен власну сутність загубивши, і дивиться, і грає. Не живе (Василь Стус)
Розгорнути
Народився Олександр Яната
(1888, м. Миколаїв – 1938) – український агроном і ботанік. Організатор та редактор «Українського ботанічного журналу», один із засновників заповідників у Кончі-Заспі та Каневі.
 
Розгорнути