Озеро хімічної отрути під Калушем, у Прикарпатті, після першого ж великого дощу загрожує перелитися в місцеву річку, а через неї — убити все живе у великому Дністрі.
Перспектива посваритися зразу з кількома сусідами змусила офіційний Київ іще два роки тому виділити мільйони гривень на порятунок від катастрофи. Столична фірма усі гроші освоїла. Але виявилося, будували захисну дамбу студенти-примари. 15 мільйонів тонн хімічної отрути в кар'єрі поблизу Калуша — спадок колишнього калійного виробництва. Це бомба, яка щороку збільшує свою потужність іще на три мільйони тонн. Будь-якої миті отруйна вода може вийти з берегів і потрапити у річку Сівка, а звідти — у Дністер, йдеться у сюжеті ТСН-Тиждень.
Стримує екологічну катастрофу лише земляна дамба, яка дихає на ладан. Щоб сталося найстрашніше — досить потужної зливи, або чергового паводку. Екологи в паніці: хімічні розсоли у Дністрі навіть тараньки не лишать. Концентрація цих розсолів, за словами експертів, майже чотириста грамів на літр. У разі катастрофи без питної води лишаться цілі міста і села.
І не лише в Україні. Мертве озеро вже стало причиною міжнародного скандалу: Молдова заявляє, що боїться за своїх громадян. Убезпечити мертві води терміново чиновники обіцяли ще 2010. Тоді указом президента Калуш оголосили зоною екологічного лиха і пообіцяли побудувати протягом 2 років завод. План порятунку передбачав, що дамбу та береги кар'єра укріплять.
Відтак він зможе прийняти ще й воду з іншої аварійної водойми — так званого хвостосховища. Воно неподалік і вже повне тими ж розсолами. Між кар'єром та хвостосховищем мали прокласти труби. На проект екстрено виділили гроші — 50 мільйонів гривень. І так само екстрено і без тендеру віддали їх будівельній фірмі зі столичною пропискою. Кияни «освоїли» все до копійки.
Їм навіть підписали акти виконаних робіт. На папері у кар'єрі працювала ціла армія — нереальна кількість людей отримували зарплату та їздили у відрядження — це насторожило податківців. Виявилося — кар'єр був наповнений «мертвими душами». На папері вони були показані як студенти одного з вузів України. Копнули глибше — й жахнулися. Велика частина робіт проведена тільки в бухгалтерських звітах. Крали на якості, крали на кількості, крали на розмірах
Висота дамби мала становити 1,15 м. Але будівельний експерт сказав – 13 см недобудували. 13 см — начебто не багато, але якщо помножити на площу 9 гектарів, виходить недоклали майже 12 тисяч кубометрів землі. Трубопровід від кар'єру та хвостосховища горе-робітники не дотягнули, а поклали лише шматок — та й то на поверхні.
Частина труб вже дірява. Відповідатимуть за «халтуру» лише будівельники — четверо вже на лаві підсудних. На чиновників, під носом у яких проводили таке «укріплення», слідчі нічого не накопали. За два роки після ремонту дамба в гіршому стані, ніж до нього, бо йде розчинення породи розсолами і йде зсув.
Наразі біля цих потенційних токсичних бомб працюють тільки науковці. Сподіваються наступного року «вибити» сюди з держбюджету черговий транш – іще понад п'ятдесят мільйонів гривень, але вже тепер знають , що цього не вистачить, а головне — може рятувати буде
