У Києві готують до виконання розпорядження влади — запровадити податок на збір і очищення стоків із даху. Кошти спрямують на модернізацію та розбудову дощової каналізації, повідомляє ТСН.
Аби виміряти, скільки платити за свій дощ, у Європі господарі будинків ставлять лічильники на зливні труби. Таким чином, відра води, вилиті у міську каналізацію, обходяться зо 10 доларів на рік. В Україні сусіду під тин — безкоштовно! Та скоро це зміниться, і дощ буде платний. Принаймні, у Києві. Через нові забудови, нові опади виливати вже нікуди.
«Вони дійсно кинули велику кількість води до наших зливостоків – десь 1,4 приросту площі твердого стоку у нас здійснилася за останні 12-15 років», — пояснює головний інженер «Київавтодору» Василь Мельниченко. У річку Либідь стікає вміст із понад 200 труб дощової каналізації. А до них — 800 кілометрів стоків на дорогах і дві тисячі кілометрів труб у будинках. Під в'їдливий сморід вона несе весь дощ до Дніпра. І мінімум 5 разів на рік влаштовує найближчим вулицям велику купіль. В одному колекторі може бути цілий музей із життя столиці. Щоби не потонути ще й у фекаліях, у Києві доведеться платити за дощ. Податок вводять у дію уже 5 років, але фініш вже близько.
«Очисні споруди, транспортування, насоси, люди, які будуть працювати, лабораторії — все це буде включено у собівартість», — пояснює заступник директора КП «Плесо» Ігор Зарицький. Платити за злив дощу зобов'язані усі, хто має дах чи територію, на яку крапає дощ. Що більший дах, то більший літраж.
«В залежності від того, яка там покрівля. Буде там нараховуватися в розрахунку на кількість річних опадів, ділиться на рік, і будуть платитися у бюджет міста внески», — додає Зарицький. «За рік у нас у Києві може випасти 650 міліметрів опадів», — розповідає провідний синоптик «Укргідрометцентру» Наталя Голеня.
Щоб за накрапаний дощ платили всі, але кожен своє, у столиці формується база абонентів і їхніх покрівель. «Ми будемо знати потенційну кількість мешканців, ну, абонентів, яких можна залучити до цієї програми і, виходячи з цього, буде нараховуватись їм в залежності від того, яку територію вони займають, чим займаються, що вони скидають», — говорить Зарицький.
У житлово-комунальних тарифах це, попередньо, плюс кілька гривень. Ремонт стічних труб чи латання даху у вартість не входить.
