chrome firefox opera safari iexplorer

На Прикарпатті відновлять віллу Богдана Лепкого

26 жовтня 2012 о 10:13

У санаторії «Черче» на Рогатинщині закладено і освячено символічний камінь під відновлення вілли «Богданівка», в якій жив відомий український письменник, громадський діяч Богдан Лепкий, повідомляє Радіо Свобода.

Закладено також капсулу зі зверненням до нащадків.

У 30-х роках минулого століття тут був «живець «Черче», директором якого був композитор Левко Лепкий, брат письменника. Віллу Богданові Лепкому подарувала громада Черче і Бережан до його 60-річчя.

За словами місцевої вчительки Віри Хімій, це була «академія галицької інтелігенції», куди приїжджали письменники, художники, музиканти.

У 1982 році за одну ніч віллу було зруйновано, щоб, як сказав головний лікар санаторію «Черче» Михайло Падучак, «стерти з пам’яті народу навіть згадку про Лепкого».

У 1991 році на місці, де стояв будинок, встановлено пам’ятний знак. А тепер розпочато відновлення вілли.

Ідею підтримали голова Івано-Франківської обласної держадміністрації Михайло Вишиванюк, Львівське земляцтво братів-рогатинців, яке очолює письменник Роман Коритко, благодійний фонд «Живець «Черче», який очолює академік Ярослав Яцків з Києва.

До відновлювальних робіт будуть залучені громади, меценати.

У відновленій віллі «Богданівка» створять садибу-музей Богдана Лепкого, що стане філією обласного краєзнавчого музею. Її буде включено до туристичних маршрутів Прикарпаття.

20 вересня

Інші дати
Наталія Лотоцька 
1938 – театральна актриса. Лауреат Шевченківської премії. Ролі: Пріська («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), Хведоска («Дві сім’ї» М. Кропивницького), Поліксена («Кассандра» Лесі Українки) та ін. Ведуча передачі Українського радіо «Від суботи до суботи» (понад 30 років). 
Розгорнути
Народився Іван Світличний
(1929, с. Половинкине Луганської області - 1992) - український мовознавець та поет. Твори "Ґранатові сонети", "Серце для куль і для рим", "У мене тільки слово".
Свободу не втікати з бою, Свободу чесності в бою, Любити те, що сам люблю, А не підказане тобою, Свободу за любов мою Хоч і накласти головою, А бути все ж самим собою, — Не проміняю на твою, Ліврейську, жебрану, ледачу, Вертку, заляпану, як здачу, Свободу хама й холуя. Несу свободу в суд, за грати, Мою від мене не забрати — І здохну, а вона — моя. (c) Іван Світличний, 1929
Розгорнути

Новини Дивитися всі