chrome firefox opera safari iexplorer

У Києво-Печерському заповіднику побачили світ одразу два випуски «Лаврського альманаху»

15 листопада 2012 о 15:27

У Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику вийшли друком одразу два випуски «Лаврського альманаху»: черговий 26-й номер «Києво-Печерська лавра в контексті української історії та культури. Збірник наукових праць» та спецвипуск «Дослідження печерних комплексів Києво-Печерської лаври (№ 27).

У 26-й номер увійшли матеріали, присвячені останнім дослідженням історії Києво-Печерської лаври та Церкви в Україні. Тут опубліковані результати археологічних досліджень Успенського собору Києво-Печерської лаври та території старого Київського Арсеналу, розповідається про цікаві знахідки, здійснені під час розкопок.

В рубриці «Історичні дослідження» автори статей звертають увагу на такі питання, як давньоруське храмобудування, поширення культів святих, проповідництво у ранньомодерний час, церковне життя початку ХХ ст., історія становлення українського музейництва.

Неодмінно зацікавлять читачів мистецтвознавчі розвідки, більшість з яких присвячена монументальним пам’яткам Києво-Печерської лаври і предметам з фондової колекції Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.

Проблемам практичного характеру – збереженню національної культурної спадщини, реалізації новітніх музейних проектів – присвячені традиційні рубрики «Охорона пам’яток» та «Справи музейні». Також до «Лаврського альманаху» увійшли спогади доктора мистецтвознавства М.Р. Селівачова про київських реставраторів 1970-х рр.

Фахівцям стане у нагоді розміщена в збірнику інформація щодо видань Заповідника і публікацій його науковців, що вийшли друком протягом 2010 року.

Десятий, ювілейний, спецвипуск «Лаврського альманаху» присвячений результатам досліджень печерних комплексів Києво-Печерської лаври, з яких, власне, і розпочалася історія монастиря. Це – перша спроба публікації повного комплексу матеріалів досліджень, проведених співробітниками різних наукових інституцій протягом останнього століття.

Для зручності читача розвідки надаються двома блоками – про Ближні і Дальні печери окремо. Особлива увага приділяється найдавнішим, Варязьким печерам. У збірнику вперше публікуються звіти-результати досліджень археологів, спелеологів, антропологів, реставраторів, що проводилися у XX–XXI ст. Публікація джерел доповнюється кількома статтями, де піднімаються актуальні пам’яткоохоронні питання збереження печерного комплексу Києво-Печерської лаври.

Здійснена публікація документальних джерел створює підґрунтя для подальшого вивчення печерних лаврських комплексів, збереження і дослідження яких є нашою метою і обов’язком перед майбутніми поколіннями.

Прес-служба Києво-Печерського історико-культурного заповідника

29 квітня

Інші дати
Народився Леонід Верещагін
(1909, м.Херсон, - 1977) - український і російський фізик, доктор фізико-математичних наук без захисту дисертації, академік. Автор розробки апаратури високого тиску для проведення наукових досліджень і технологічних праць. Під його керівництвом в СРСР вперше отримано синтетичні алмази.
"Академік... Верещагін входив до когорти вражаючих творців...дива в науці й техніці третьої чверті ХХ ст., до якої належали видатні особи - С. П. Корольов, М. В. Келдиш, П. Л. Капиця, А. М. Прохоров... і багато інших, які визначали рівень не тільки вітчизняної, а й світової науки." (Віра Євдокимова)
Розгорнути
Народився Григорій Денисенко
(1919, с. Ходорів Київської обл. - 1999) - учений, професор, доктор технічних наук, член-кореспондент АН УРСР. За його ініціативи вперше в СРСР було побудовано випробувальний полігон "Десна" з комплексного використання відновлювальних джерел енергії.
Розгорнути
1648 – почалася битва під Жовтими Водами
Битва під Жовтими водами (29 квітня— 16 травня 1648) — битва між військами Речі Посполитої і українськими козацько-селянськими військами Богдана Хмельницького та його татарськими союзниками. Перша переможна битва в ході Національно-визвольної війни 1648 – 1654 років, що мала величезне політичне і воєнне значення для Богдана Хмельницького та самого ходу війни.
«Бог не без милості, козак не без щастя» (Українське прислів'я)
Розгорнути