chrome firefox opera safari iexplorer

У Києво-Печерському заповіднику побачили світ одразу два випуски «Лаврського альманаху»

15 листопада 2012 о 15:27

У Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику вийшли друком одразу два випуски «Лаврського альманаху»: черговий 26-й номер «Києво-Печерська лавра в контексті української історії та культури. Збірник наукових праць» та спецвипуск «Дослідження печерних комплексів Києво-Печерської лаври (№ 27).

У 26-й номер увійшли матеріали, присвячені останнім дослідженням історії Києво-Печерської лаври та Церкви в Україні. Тут опубліковані результати археологічних досліджень Успенського собору Києво-Печерської лаври та території старого Київського Арсеналу, розповідається про цікаві знахідки, здійснені під час розкопок.

В рубриці «Історичні дослідження» автори статей звертають увагу на такі питання, як давньоруське храмобудування, поширення культів святих, проповідництво у ранньомодерний час, церковне життя початку ХХ ст., історія становлення українського музейництва.

Неодмінно зацікавлять читачів мистецтвознавчі розвідки, більшість з яких присвячена монументальним пам’яткам Києво-Печерської лаври і предметам з фондової колекції Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.

Проблемам практичного характеру – збереженню національної культурної спадщини, реалізації новітніх музейних проектів – присвячені традиційні рубрики «Охорона пам’яток» та «Справи музейні». Також до «Лаврського альманаху» увійшли спогади доктора мистецтвознавства М.Р. Селівачова про київських реставраторів 1970-х рр.

Фахівцям стане у нагоді розміщена в збірнику інформація щодо видань Заповідника і публікацій його науковців, що вийшли друком протягом 2010 року.

Десятий, ювілейний, спецвипуск «Лаврського альманаху» присвячений результатам досліджень печерних комплексів Києво-Печерської лаври, з яких, власне, і розпочалася історія монастиря. Це – перша спроба публікації повного комплексу матеріалів досліджень, проведених співробітниками різних наукових інституцій протягом останнього століття.

Для зручності читача розвідки надаються двома блоками – про Ближні і Дальні печери окремо. Особлива увага приділяється найдавнішим, Варязьким печерам. У збірнику вперше публікуються звіти-результати досліджень археологів, спелеологів, антропологів, реставраторів, що проводилися у XX–XXI ст. Публікація джерел доповнюється кількома статтями, де піднімаються актуальні пам’яткоохоронні питання збереження печерного комплексу Києво-Печерської лаври.

Здійснена публікація документальних джерел створює підґрунтя для подальшого вивчення печерних лаврських комплексів, збереження і дослідження яких є нашою метою і обов’язком перед майбутніми поколіннями.

Прес-служба Києво-Печерського історико-культурного заповідника

12 листопада

Інші дати
Микола Сингаївський
1936 – український поет, автор пісні «Чорнобривці». Збірки поезій: «Земле, чую тебе», «Поступ» та ін.
Розгорнути
Народився Іван Крушельницький
(1905, м.Коломия, Івано-Франківська область – 1934) - український письменник, художник, драматург, декоратор. Автор поем «З-над прірви», «Поема про різьбяра», драм «На скелях», «Мури і межі», п'єс «Спір за мадонну Сільвію» «На скелях (Каверна № 16)», «Бурі над Заходом», «Біле й червоне».
Немає сил, щоб нас ввігнати в ляк! Немає бур, щоб ми розбились в них! Розірвем сіть, порвем кривавий сак... Повернем в спів, у сміх Наш гнів! (Іван Крушельницький)
Розгорнути
Народився Олександр Авагян
(1944, м. Київ – 1988), український археолог, спелеолог, музикант і поет. Один із засновників української спелеоархеології (скелеїстики), автор першої наукової систематизації давньоукраїнських печерних споруд. Організував експедиції для дослідження печер «Озерна» та «Оптимістична» в Тернопільській області, в результаті яких було виявлено, що вони — одні з найбільших у світі.
Розгорнути
Народилася Людмила Гурченко
(1935, м. Харків -  2011) - російська актриса. Зіграла у кінофільмах "Карнавальна ніч", "Дівчина з гітарою", "Небесні ластівки", "Мама", "Вокзал для двох"  та ін.  
Розгорнути

Новини Дивитися всі