chrome firefox opera safari iexplorer

Гостинному двору надали статусу пам’ятки містобудування

14 січня 2013 о 12:20

Міністерство культури надало Гостинному двору статусу пам’ятки містобудування Києва та внесло його до державного реєстру.

Про це повідомляє прес-служба Київської адміністрації.

За словами голови КМДА Олександра Попова, повернення Гостинному двору статусу пам’ятки «забезпечує правовий захист цього об’єкту».

«Гостинний двір – пам’ятка містобудування Києва. Значить, його долю може і має визначати насамперед громада міста. Щоб відвернути руйнування будівлі, треба якнайшвидше провести реставраційні роботи. Але їх треба виконати так, щоб зберегти історичну цінність об’єкту, а також культурний простір, який сформувався на його площах і навколо нього», – наголосив Попов.

Нині в столиці ініціювали проведення громадських слухань з питань проекту реставрації.

Як відомо, у червні 2012 року Попов виступав за перебудову Гостинного двору у торговий центр, проти чого виступає громада.

«Я підтверджую, що цей об’єкт є аварійним, і наше завдання – зберегти його, аби він слугував ще багато років. Тому необхідно його реконструювати», — заявляв тоді чиновник.

Як відомо, орендар Гостинного двору запевняє, що реконструкція двору – чи не єдина можливість зберегти споруду від руйнації.

Водночас столичні активісти переконані, що будівля потребує лише реставрації, а реконструкцію вигадали лише для того, щоб перетворити Гостинній двір на бутики з підземним паркінгом.

Навесні активісти прибрали внутрішнє подвір'я Двору і організували там «Гостинну республіку», де щоденно упродовж більш ніж півроку проводили різноманітні культурні заходи.

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути