Палеонтологи з Чернівців, які досліджують печеру печеру Еміне-Баїр-Хосар на плато гори Чатирдаг у Криму, виявили фрагмент черепа стародавнього бізона.
Про це повідомляє «Комсомольська правда».
«Щелепу бізона ми знайшли на глибині чотири-п'ять метрів від підлоги печерного залу і приблизно в тридцяти метрах від входу в печеру, — зазначив доцент кафедри фізичної географії Чернівецького національного університету Богдан Рідуш. — А поруч iз нею в одному розкопі ще близько шестисот кісток тварин».
Археолог додав, що рідко вдається виявити весь скелет стародавньої тварини: «А тут разом із черепом ми знайшли ще й кістки скелета — в цьому й полягає унікальність знахідки».
Радіовуглецевий аналіз показав, що останкам приблизно 50 тисяч років. За знайденими рештками можна буде скласти картину, як виглядав скелет тварини.
Відомо, що на території стародавнього Криму існував один вид цієї тварини — бізон первісний, який вимер приблизно 10 тисяч років тому.
За весь час багаторічної (з 2000-го) експедиції палеонтологи знайшли більше 6 тисяч кісток стародавніх тварин, у тому числі скелет мамонта, останки носорогів, ослів, древніх коней, печерного лева, ведмедя, оленів, зайців, птахів тощо.
Для вчених печера Еміне-Баїр-Хосар — справжнє джерело коштовних знахідок. Адже свого часу тварини провалювалися в вертикальний колодязь, який з'єднує печеру з поверхнею гірського плато.
Крім досліджень останків тварин, палеонтологи вивчають і пилок викопних рослин. За ним удалося визначити, що близько 30-40 тисяч років тому в період відносного потепління рослинність Криму дуже нагадувала сучасну. А в період похолодання між 30 і 10 тисячами років тому півострів являв собою, скоріше, тундру і степ.
Первісні бізони з'явилися в Євразії 800 тисяч років тому. Найбільші особини досягали 2 метрів у висоту і важили 2-2,5 тонни. Основу їх раціону складали сухі степові трави. З настанням потепління 10 тисяч років тому бізони стали вимирати. З нині існуючих видів найближчими родичами стародавніх є американські бізони та європейські зубри.
