Українські політики державного і місцевого рівня, здебільшого представники ПР, дозволяють собі відверто зневажливе ставлення до державної мови, водночас, вивищуючи «общєпонятний язик». Про це у своїй добірці «сучасних ворогів української мови» написало видання «Український тиждень».

Найодіознішим українофобом, який активно пропагує в Україні ідеї «русского міра», є один із авторів скандального мовного закону, народний депутат від Партії регіонів Вадим Колісніченко. Висловлюючись щодо питань державної мови, він особливо відзначився, коли заявив, що не вважає українською мовою діалекти, якими говорять у Львові та загалом на Галичині. «Я проти львівсько-галицьких діалектів, які засмітили сьогодні засоби масової інформації. Я не вважаю, те, що нам пропонують, українською мовою. Це відрижка тієї частини України, яка колись була постійно під чиїмось гнітом», – сказав регіонал.

У «любові» до державної мови йому не поступається і міністр освіти Дмитро Табачник, називаючи її «нєнужной».

«Якщо говорити про те, що зробила демократизація, то ми перестали нав’язувати регіонам підручникина непотрібній мові. Бюджет задихається, я бачив це апокаліптичне похмуре видовище. За кілька років, наприклад, не розпаковані підручники в АР Крим. Запитую наших поважних директорів департаментів, заступників міністра: навіщо ви возите підручники в ті регіони, де батьки все одно їх купують іншою мовою? Чую: Ну, така команда. Ми третій рік у мовному сенсі повністю йдемо від побажання кожної школи. Вона замовляє і отримує той комплект підручників, які замовила», – заявив у травні минулого року на зібранні вчителів Росії Табачник. ​

Раніше міністр освіти наголошував, що держслужбовці повинні в обов'язковому порядку вільно володіти російською та українською мовами.

Не відстають у зухвалому ставленні до української мови й політики місцевого рівня. Найбільше у цьому прославився колишній секретар Донецької міської ради, а нині народний депутат від ПР Микола Левченко.

Ще 2007 року він заявив, що російська мова обов’язково буде другою державною, а українська стане фольклорною.

«Українська мова – мова фольклору. І з наданням статусу державної російській, необхідність говорити українською просто відпаде. Це не мова науки. Вона не помре, нею писатимуть пісні, розповідатимуть анекдоти, вона стане фольклорною. А російська мова — мова науки, мова цивілізації», – сказав він.

Тоді ж Левченко наголошував, «якщо ми залишимо тільки українську мову як державну, це приведе до політики ізоляціонізму».

«Той, хто виступає тільки за українську мову, – сепаратист, тому що розколює Україну», – зазначав він.

Левченко пояснював, що «шахтарям в Донецьку ніколи вивчати українську мову».

«Він виліз з шахти – зміна закінчилася, йому потрібно поїсти, виспатися, повирішувати всі сімейні проблеми. Йому ніколи вчити українську мову», – аргументував він.

Водночас, регіонал пропонував залишити українську мову «як регіональну» в тих місцях, де вона найбільш поширена – у Львові, Тернополі, Івано-Франківську.

«У Вінниці може бути та, що ближча до суржика, у Львові – більш сполячена», – пояснив він.

У свою чергу, мер Одеси Олексій Костусєв скаржився, що «перестав у Києві ходити в кіно, тому що фільми йдуть тільки українською мовою».

«Я розумію українську мову, я розмовляю українською мовою, але рідною для мене була і є російська мова – я думаю цією мовою», – підкреслив він.

Ставши міським головою Одеси, Костусєв почав активно виступати на захист і поширення «мови, якою він думає».

Так, у квітні 2011 року Одеська міська рада затвердила програму розвитку та збереження російської мови в місті до 2015 року. На реалізацію програми було виділено майже мільйон гривень.

У червні всі школи Одеси отримали статус двомовних, після прийняття міською радою програми збереження і розвитку російської мови.

А 25 серпня, очевидно до річниці Незалежності України, гімном Одеси затвердили пісню російською мовою «У Черного моря».

А депутат Луганської обласної ради Родіон Мірошник у липні минулого року заявив, що діти, які навчаються українською, творять «недорасу».

««Українську мову гноблять, українську мову треба захистити». Що це за мова така нещасна, що її треба захистити від усього, і вона повинна рости в оранжереї? Виходить, що цією мовою, якщо ми вчимо дітей, то позбавляємо їх всього, ростимо просто недорасу», – наголосив він.

Не краща ситуація й у Криму. Зокрема, в лютому минулого року спікер кримського парламенту Володимир Константинов обурився тим, що «останнім часом органи центральної влади знову почали направляти кореспонденцію на адресу кримської влади українською мовою».

У червні він закликав Росію посилити освітню та культурну присутність в Україні. Він заявив, що російськомовне населення Україна все ще перебуває в агресивному інформаційному середовищі, яка поступово руйнує на рівні масової свідомості спільну історичну пам'ять і традиції.

Раніше, депутат кримського парламенту і головний редактор «Кримської правди» Михайло Бахарєв називав українську «мовою черні».

«Немає такої української мови. Це мова черні... Це мова, яку штучно придумали Шевченко й інші авантюристи. Я вам скажу більше того – немає і такої нації «українці», як і немає ніякого майбутнього у Української держави. Ми просто зобов'язані поставити заслін українізації», – заявляв він.

Нагадаємо, сьогодні відзначають Міжнародний день рідної мови