chrome firefox opera safari iexplorer

Українських акробатів і клоунів розхапують найкращі цирки світу

22 лютого 2013 о 11:02

Українських акробатів і клоунів, що ледь встигли закінчити вуз, розхапують найкращі цирки світу. Радянська школа циркового мистецтва донині в ціні, пише журнал Корреспондент у свіжому номері.

Видання наводить приклад Олександра Коблікова, 22-річного циркового артиста з Донецької області, на якого із захопленням дивилася принцеса Монако Стефанія, коли він жонглював 14 кулями.

Нагадаємо, що він і ще п'ятеро українців постали в січні перед європейською публікою на найпрестижнішому в цирковому світі Міжнародному фестивалі в Монте-Карло — і вдало: зайняли три призові місця. Акробатам Миколі Щербаку та Сергію Попову дістався Золотий клоун, Коблікову — Срібний, а клоунському тріо Еківокі — Бронзовий.

Втім, констатує Корреспондент, тріумф українців на головній арені світу важко назвати випадковістю: представники вітчизняної циркової школи неодноразово брали призи міжнародних конкурсів, хоча відразу три циркові Оскари Україна взяла вперше.

Тренер Коблікова і декан факультету циркового мистецтва в київській Академії естрадного та циркового мистецтв Юрій Поздняков не приховує радості — перемогу учня він вважає своєю.

«Я тепер спати з цим Клоуном [статуеткою] буду», — посміхається тренер. Однак з підопічним йому доведеться розлучитися: Кобліков закінчує п'ятий курс, а потім поїде працювати за кордон. Усім українським переможцям в Монте-Карло запропонували контракти в Західній Європі.

Втім, додає видання, для українських циркачів це звичне діло: приблизно половина випускників головного циркового вузу країни залишають батьківщину, зазначає Поздняков. Зарубіжні імпресаріо приглядаються до юних дарувань ще на етапі складання держіспиту.

Журнал додає, що причина ігнорування молоддю роботи на батьківщині для експертів очевидна: програми вітчизняних арен за своїм рівнем застрягли в радянському минулому, а заробітки жонглерів, акробатів і клоунів тут в рази нижчі від європейських.

Разом з тим київська циркова школа в світі як і раніше є знаком якості. «Тепер вважається, що гарне шоу без українців зробити не можна», — резюмує Артем Бадалян, директор німецької продюсерської компанії Art of Artistic, який вже багато років «поставляє» в європейські цирки та шоу таланти з України.

Чому без українських артистів сьогодні рідко обходяться циркові трупи світу, а також чому пропозиції українських цирків далекі від ідеалу, читайте у свіжому №7 журналу Корреспондент від 22 лютого 2013-го.

9 листопада

Інші дати
День української писемності та мови
Це свято було встановлено указом президента України в 1997 році і відзначається щороку на честь українського літописця Нестора - послідовника творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.
Розгорнути
День вшанування преподобного Нестора Літописця
(бл. 1056 – 1113) – київський літописець та письменник-агіограф, чернець Києво-Печерського монастиря. Автор житій святих князів Бориса і Гліба та Феордосія Печерського. Вважається упорядником (за іншою версією автором) «Повісті времінних літ».
Розгорнути
Народився Богдан Лепкий
(1872, с.Крегулець, Тернопільська область – 1941) – український поет, прозаїк, літературознавець, критик, перекладач, історик літератури. Творча спадщина Б.Лепкого складає понад 80 власних книг, у тому числі цикл романів «Мазепа», він — упорядник і видавець 62 томів творів української класики з ґрунтовними дослідженнями, примітками, коментарями.
«Колисав мою колиску Вітер рідного Поділля І зливав на сонні вії Степового запах зілля. Колисав мою колиску Звук підгірської трембіти, Що від неї зорі меркнуть І росою плачуть квіти» (Богдан Лепкий)
Розгорнути

Новини Дивитися всі