chrome firefox opera safari iexplorer

Серед 500 найкращих університетів світу — 5 українських

29 березня 2011 о 18:36

П'ять вищих навчальних закладів України увійшли до списку 500 найкращих ВНЗ світу за даними рейтингового агентства РейтОР.

Зокрема, за даними Міносвіти, до списку найкращих вишів світу потрапили Харківський національний університет (287-289 місце), Харківський політехнічний інститут (356), Донецький національний технічний університет (409), Донецький національний університет (421), Таврійський національний університет імені В.І. Вернадского (426).

«За інформацією незалежного рейтингового агентства РейтОР, з майже 15 тисяч університетів світу, ними було відібрано для оцінювання близько 500 відомих світових університетів. До кінцевого переліку рейтингу увійшло 430 університетів», — розповів представник МОН Сергій Баранов-Мохорт.

Він повідомив, що рейтинг формувався на основі загальної оцінки якості освіти, яка розглядається як комплексна характеристика. Це — безпосередньо навчальний процес, науково-дослідницька робота, міжнародна співпраця, рівень професійної компетентності професорсько-викладацького складу, рівень розвитку комунікацій та багато іншого.

«Цей рейтинг – перша ластівка, після якої прилетять інші», — запевнив чиновник.

«Відомо, що до недавнього часу українські вищі навчальні заклади, на жаль, не потрапляли до списків подібних рейтингів. Хоча за радянських часів вища освіта колишнього СРСР вважалась конкурентоздатною», — йдеться у повідомленні прес-служби Міносвіти.

Дійсно, нагадаємо, за останні 7 років, протягом яких «Times» складає рейтинг Топ-100 світових вузів за рівнем репутації, жоден із українських вишів не потрапив ані в першу, ані навіть у другу сотню найкращих.

Джерело: "1+1"
Розділи: Новини освіти Освічена

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути