chrome firefox opera safari iexplorer

«Асканія-Нова» вже перевантажена рідкісними великими копитними

20 березня 2013 о 12:14

Справжню угоду року уклало керівництво Національного заповідника «Асканія-Нова» із російським підприємством, яке облаштовує великий сафарі-парк у Ростовській області Російської Федерації. Воно придбало в українському природному резерваті трьох бізонів, двох коней Пржевальського та двох оленів Давида на загальну суму 270 тисяч гривень.

Таких дорогих договорів «Асканія» не підписувала ні нинішнього, ні минулого року, але й тут не без проблем, пише Голос України.

«Асканія-Нова» вже перевантажена великими копитними, хай і рідкісними. За нормами на території заповідника має бути не більше 720 таких тварин, а їх стоїть у вольєрах та гуляє цілинним таврійським степом уже 1120", — каже директор Національного заповідника «Асканія-Нова» Віктор Гавриленко.

«Ми дуже зацікавлені в реалізації надлишку та отриманні додаткових грошей на придбання кормів, ліків, пального, але в Україні попит на копитних досить обмежений. Тому треба виходити на зоопарки, приватні розплідники сусідніх країн і шукати нові ринки збуту. Як не прикро, але далеко не всі гроші за проданих на цих ринках тварин доходять до Асканії, — продовжує директор національного заповідника «Асканія-Нова» Віктор Гавриленко. — Скажімо, тих же бізонів, яких нині готуємо до поїздки у Ростовську область, наші митники внесли до категорії «сільськогосподарських тварин» і вимагають сплатити за них значне мито. Відтак, з отриманих за них 75 тисяч гривень чверть суми доведеться віддати до бюджету. Хоча я ніколи не чув, щоб у сафарі-парках на бізонах орали поля чи розводили їх на м’ясо та молоко».

Торік «Асканія-Нова» спромоглася продати екзотичних тварин лише на 450 тисяч гривень. Цогоріч тут сподіваються наторгувати мільйон гривень, але за такої митної політики ще невідомо, скільки з цих коштів насправді дійде до заповідника, якого з державного бюджету заледве фінансують.

Розділи: Довкілля

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути

Новини Дивитися всі