chrome firefox opera safari iexplorer

Зареєстроване в президентському Межигір’ї мисливське товариство повертає скандальну алуштинську землю

21 березня 2013 о 12:05

Ідеться про 8,8 тис. гектарів у межах держ­підприємства «Алуштинське лісове господарство», Національного об’єднання «Массандра» і публічного АТ «Алуштинський ефіроолiйний радгосп–завод» включно з горою Аю–Даг, які майже два роки тому, за рішенням кримського парламенту, передали у тимчасове, на 25 років, користування — під мисливські угіддя — громадській організації «Товариство мисливців і рибалок «Кедр».

Як повідомило головуправління інформації Радміну автономії, це рішення — результат домовленості між очільником уряду Анатолієм Могильовим і директором «Кедра» Миколою Гордійчуком.

«У зв’язку з віддаленим місцеперебуванням керівництва ухвалено рішення, що більш доцільним і ефективним буде управління мисливськими угіддями з Криму», — каже директор. Водночас сам пан Могильов пояснив, що «численнi звернення громадян» у підсумку призвели до «добровільної відмови від права користування угіддями».

Це рiшення ще має закріпити на найближчому пленарному засіданні ВР Криму.

Це товариство, нагадаємо, в 2008 році заснувала трійка відомих у державі риболовів–мисливців — Юрій Бойко, Володимир Демішкан і Сергій Тулуб. А зареєстроване воно на території Межгір’я — в с. Нові Петрівці Вишгородського району.

Відомо також, що колишній головний землекористувач — «Алуштинське лісове господарство» — вже направив до Держагентства лісових ресурсів подання про закріплення за ним звільнених «Кедром» земель.

7 травня

Інші дати
Петро Чайковський
1840 –  російський композитор, диригент, музично-громадський діяч. Мав українське коріння. В Україні написав понад 30 творів.
Розгорнути
Народився Микола Кащенко
(1855, с.Веселе, Запорізька область – 1935) - український біолог, ембріолог, селекціонер, один із перших українських академіків, засновник акліматизаційних садів у Томську і Києві. Разом з В.О.Караваєвим створив зоологічний музей і був його першим директором.
Тиха місячна ніч над принишклим селом Оповила біленькі оселі. Лиш пустун-вітерець над люстерком-ставком В срібних хвилях гойда каруселі. Продерчав десь деркач у заплавах ріки, На хвилину сполохавши тишу, Очерет з осокою про щось гомінкий Тихо шепче і чубом колише. Запізнілий туман, мов отара овець, Суне попаски вбрід понад лугом. Замаячив ледь-ледь вдалині острівець Й непомітно сховався за пругом. (Віктор Геращенко)
Розгорнути