chrome firefox opera safari iexplorer

Мозаїку Михайлівського собору відреставрують до кінця червня

05 квітня 2013 о 10:49

Усі консерваційно-реставраційні роботи мозаїчного ансамблю Михайлівського Золотоверхого собору будуть завершені до 30 червня 2013 року. Про це повідомляється на сайті Мінкультури.

Підсумком реалізації проекту стане видання каталогу «Мозаїки Михайлівського Золотоверхого собору ХІІ ст.» трьома мовами (українською, англійською та російською).

Під час обстеження мозаїк ХІІ ст. науково-реставраційною радою, окрім цілком закономірних пилових забруднень, на значній площі зображень виявлено залишки воскового покриття, оскільки лицьовий бік окремих ділянок смальти, ще у 1934р. під час їх демонтажу зі стін Михайлівського Золотоверхого собору було вкрито восково-каніфольною мастикою. Наприкінці 1936р., під час монтажу мозаїк в апсиді, яка була спеціально зведена для розміщення композиції «Євхаристія» у 1935р., така ж мастика використовувалась для затирання швів на стиках та для заповнення втрачених ділянок. На одному з зображень — обличчі ангела — виявлене більш пізнє лакове покриття, походження якого та хімічний склад наразі встановлюється.

Крім того, було виявлено численні сліди від втручання художників у 2000 році, коли майстри знімали кальки з автентичних фрагментів мозаїчних зображень для їх відтворення у відбудованому Михайлівському Золотоверхому соборі — йдеться про залишки пластиліну, набиті цвяхи тощо. Це видалити значно складніше, оскільки від тривалого контакту з пластиліном на окремих фрагментах мозаїчного набору утворились жирові плями. А при видаленні цвяхів є реальна небезпека порушення контакту кубиків смальти та природного каміння з цементною основою, оскільки вже зараз на окремих ділянках це має місце.

Таким чином, проведено повне обстеження мозаїчного набору та завершено підготовчий етап. Реставратори приступили до заключного етапу виконання передбачених проектом робіт.

Для очищення та консервації мозаїк художники-реставратори застосовують методи, які передбачають мінімальне втручання. У ході проведення консерваційно-реставраційних робіт заплановано:

  • очищення мозаїк по всій площині від пилу і бруду;
  • очищення поверхні мозаїк від восково-каніфольної мастики;
  • закріплення мозаїчних кубиків, що розхитані або мають слабкий зв'язок з основою, із застосуванням полібутилметакрилату;
  • очищення поверхні мозаїк від залишків олійного живопису;
  • видалення всіх цвяхів, забитих в мозаїку, зняття шпаклівки, яка закриває кілька рядів смальти під верхнім карнизом;
  • остаточне видалення з мозаїчної поверхні залишків пластиліну, а також масних плями та плям фарби, що потрапили на поверхню мозаїки під час виконання копіювань, а також виконання, за необхідності, нових тонувань в місцях стиків мозаїчних фрагментів.

За словами наукового керівника реставраційних робіт Юрія Коренюка, остання реставрація мозаїчного ансамблю Михайлівського Золотоверхого собору була проведена у 1978р., тобто 35 років тому. У сьогоднішніх дослідників є унікальна можливість зробити точну картограму всіх аутентичних та «перебраних», ділянок мозаїки. Крім того, на всіх етапах виконання робіт проводиться ретельна фотофіксація.

29 квітня

Інші дати
Народився Леонід Верещагін
(1909, м.Херсон, - 1977) - український і російський фізик, доктор фізико-математичних наук без захисту дисертації, академік. Автор розробки апаратури високого тиску для проведення наукових досліджень і технологічних праць. Під його керівництвом в СРСР вперше отримано синтетичні алмази.
"Академік... Верещагін входив до когорти вражаючих творців...дива в науці й техніці третьої чверті ХХ ст., до якої належали видатні особи - С. П. Корольов, М. В. Келдиш, П. Л. Капиця, А. М. Прохоров... і багато інших, які визначали рівень не тільки вітчизняної, а й світової науки." (Віра Євдокимова)
Розгорнути
Народився Григорій Денисенко
(1919, с. Ходорів Київської обл. - 1999) - учений, професор, доктор технічних наук, член-кореспондент АН УРСР. За його ініціативи вперше в СРСР було побудовано випробувальний полігон "Десна" з комплексного використання відновлювальних джерел енергії.
Розгорнути
1648 – почалася битва під Жовтими Водами
Битва під Жовтими водами (29 квітня— 16 травня 1648) — битва між військами Речі Посполитої і українськими козацько-селянськими військами Богдана Хмельницького та його татарськими союзниками. Перша переможна битва в ході Національно-визвольної війни 1648 – 1654 років, що мала величезне політичне і воєнне значення для Богдана Хмельницького та самого ходу війни.
«Бог не без милості, козак не без щастя» (Українське прислів'я)
Розгорнути

Новини Дивитися всі