chrome firefox opera safari iexplorer

Як приборкати норовливих?

24 квітня 2013 о 11:03

Коли сьогодення не надто тішить нас позитивом, дуже хочеться побачити його хоч на сцені. Враховуючи це побажання багатьох глядачів, у Київському академічному театрі «Колесо» запропонували їм прем’єрну виставу «Приборкання норовливої» — комедію з піснями і танцями тільки для дорослих, дуже вільно за Шекспіром.

У напрочуд затишній Камінній залі театру розгортається дійство, в якому змішані епохи. Бачимо старовинні вікна й балкони вишуканого будинку. Але цю гармонію порушує сучасний мотоцикл. Актори виходять на сцену в одязі, дещо стилізованому під шекспірівські часи, але їхня манера розмови й поведінки їхніх героїв теж дуже вже наближені до наших днів.

Однак хвилюють їх ті ж питання, що й їхніх прототипів і двісті, і триста років тому – любов, подружні стосунки, вічна єдність і боротьба двох статей. Що таке кохання і як не перетворити його на буденщину? Як знайти свою половинку? А тим більше її завоювати або виховати й приручити? Над цими непростими питаннями ламають вони голови. І співають серенади, тільки в естрадних та джазових ритмах…

IMG_0864

Тут є свої спочатку непримиренні, а потім нерозлучні Катаріна й Петручіо. А ще у Катаріни є молодша сестра Б’янка, яка надзвичайно хоче вийти заміж, але згідно із заповітом грошовитої бабусі має пропустити вперед Катаріну. А вона ставиться до чоловіків критично. І матінка дівчат – Батіста – жінка бальзаківського віку – теж мріє знайти супутника життя.

Ось тут і починаються динамічні колізії сюжету. І стаємо свідками суміші не лише епох, а й жанрів – мелодрама, комедія, фарс, гротеск, а разом – неабияке видовище, яке розігрують Валентина Бойко, Марія Грунічева, Олександр Бірюков, Василь Шандро Аліна Проценко, Денис Драчевськийта інші артисти «Колеса».

З назви спектаклю зрозуміло, що його сюжет пов’язаний з відомою комедією великого англійця, та тут доречні слова «за мотивами». Справді, маємо справу з вільним трактуванням першоджерела, а ще точніше – новою п’єсою на його основі. Її автором є сучасний австрійський драматург Францобель (переклад Івана Мегели, сценічна редакція театру). Франц Стефан Грібль (справжнє ім’я автора) написав понад 25 п’єс, він також успішно працює в прозі. Його творчість – своєрідна суміш фантастичного реалізму, мовної гри та віденської народної драми. Одна з граней драматургії Францобеля – створення осучаснених версій класичних п’єс.

IMG_1139

-Ця вистава є третім спільним проектом нашого театру з Австрійським культурним форумом, — розповідає режисер-постановник і сценограф прем’єрної роботи, художній керівник Київського академічного театру «Колесо» Ірина Кліщевська. – Наші партнери запропонувалипоставити сучасну австрійську драматургію. Ми звернули увагу на творчість Францобеля, п’єси якого йдуть нині у багатьох театрах Європи,й прочитали кілька його творів. Серед них була, до речі, й версія «Ромео і Джульєтти». Та ми обрали «Приборкання норовливої».

Трошки скоротили п’єсу, зокрема зменшили вміст фривольності, якої у першоджерелі доволі багато. Основа природи гри у цій виставі – наявність акторського ансамблю, де виконавці тонко відчувають одне одного. Створену нами ігрову стихію пропонуємо глядачеві, аби відволікти його від сірого кольору, якого, на жаль, не бракує в житті».

Справді, злагоджений акторський ансамбль існував від першого показу прем’єри. Він – у грі, співі, пластиці. Так само, як у і виставі Театру «Колесо» — «Коктейль фа-соль», співають актори наживо, в супроводі інструментальної фонограми. Окрім шлягерів різних часів і народів (куплети на їх мелодії написав Аркадій Гарцман), у виставі звучить музика з репертуару знаного французького скрипаля Андре Рльйо.

Тетяна КРОП, фото Віктора Гомона

Розділи: Думка читачів

16 квітня

Інші дати
Феодосій Федченко
1911 –  український метролог, фізик-експериментатор. Створив найточніший маятниковий годинник – астрономічний годинник Федченка (АГФ), яким оснащено більшість обсерваторій, станцій метро і телецентрів країн колишнього СРСР.
Розгорнути
Народився Борис Возницький
(1926, с. Ульбарів Рівненської обл. - 2012) - український мистецтвознавець, академік Української академії мистецтв, Герой України, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка, заслужений працівник культури України та Польщі, президент Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв (ІСОМ), доктор honoris causa.
Розгорнути
Народилася Христина Алчевська (Журавльова)
(1841, м.Борзна Чернігівська область – 1920) - український педагог, організатор народної освіти, популяризатор української мови, народної пісні, творчості Тараса Шевченка. У своїй садибі у Харкові у 1899 році встановила перший у світі пам»ятник Тарасу Шевченку.
«Людина, яка в час масової безграмотності, працю задля просвіти народу зробила девізом свого життя і залишилася вірною тому девізові”. (Микола Сумцов про Христину Алчевську)
Розгорнути

Новини Дивитися всі

Loading...