chrome firefox opera safari iexplorer

В Україні перестали оплачувати лікарняні

08 лютого 2011 о 10:08

У розпал сезону застудних захворювань в Україні перестали оплачувати лікарняні листи.

«З 1 січня в Україні набув чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнодержавне соціальне страхування», — розповіла Ганна, головний бухгалтер державного підприємства, — це стало причиною непростої ситуації, коли в період сезонних захворювань підприємства перестали оплачувати лікарняні своїм співробітникам».

За новим законом, у підприємства повинен бути окремий розрахунковий рахунок, на який фонд соціального страхування буде переводити компенсації за листками непрацездатності. При цьому зберігається правило: перші п`ять днів підприємство оплачує лікарняний за свій рахунок.

Але справа в тому, що для отримання компенсацій, підприємство повинно подати до фонду спеціальну заяву. Через помилки бюрократичної системи, підприємства не можуть оплатити своїм співробітникам лікарняні листи, тому що фонд соціального страхування досі ще не розробив форму подачі заяви підприємства.

У свою чергу, підприємство не може самостійно сплатити своїм працівникам лікарняні листи зі своїх коштів, позаяк гроші йому ніхто не компенсує. Соцстрах працює за спеціальними рахунками.

Зараз у керівників підприємства два виходи: або оплачувати лікарняні зі своїх власних коштів, або не оплачувати зовсім — і те, і інше веде до порушення закону. Керівники частіше обирають другий варіант.

«Я так і не отримала оплати за лікарняний у січні місяці, — скаржиться Людмила, журналіст телекомпанії. — Чекаю перерахунок у лютому, можливо, заплатять».

Зараз підприємства будуть серйозно переглядати своє ставлення до тих співробітників, які часто беруть лікарняний. Під загрозою скорочення можуть виявитися люди з хронічними захворюваннями, а також матері з маленькими дітьми.

5 серпня

Інші дати
Ілля Рєпін
1844 – визначний художник-реаліст українського походження.
Розгорнути
Народився Юрій Хорунжий
(1937, м. Київ - 2007) - український письменник, журналіст, громадський діяч. автор близько 30 книжок, історичних повістей, романів, оповідань та есе. Зокрема, "Скифи", "Гонитва до мосту", "Таємна грамота", "Гетьмани України" та ін. Упорядник книжки спогадів "Опреа СВУ - музика ГПУ", "Вибраних творів"  Л. Старицької-Черняхівської.
Розгорнути
Народився Борис Антоненко-Давидович
(1899, м. Ромни Сумської обл. - 1930) - український письменник, літературо- і мовознавець. Автор книжок "Запорошені силуети", "За ширмою", "Слово матері", "Як ми говоримо", "Смерть. Сибірські новели. Завищені оцінки".
Правильно й чисто говорити своєю мовою може кожний, аби тільки було бажання. Це не є перевагою вчених-лінгвістів, письменників або вчителів-мовників, це - не тільки ознака, а й обов'язок кожної культурної людини. Культурними в нас мусять бути всі, незалежно від того працює людина розумово чи фізично.
Розгорнути
Народився Борис Гмиря
(1903, м.Лебедин Сумська  область – 1969) - український оперний та камерний співак. Виконавець основних партій в операх «Тарас Бульба» Миколи Лисенка, «Наймичка» Миколи Вериківського, «Іван Сусанін» Михайла Глінки, «Русалка» Олександра Даргомижського,  «Фауст» Шарля Гуно).
Розгорнути