chrome firefox opera safari iexplorer

Розрекламовані «червоні каштани Бріоті» на Хрещатику виявились підробкою?

07 травня 2013 о 11:16

Під виглядом стійких до негативних умов навколишнього середовища червоних каштанів “Бріоті”, на головній вулиці столиці посадили звичайні кінські каштани білого кольору, ще й по 5400 гривень за штуку, повідомляє прес-служба Національного екологічного центру України.

Так звані червоні каштани сорту “Бріоті”, урочисто висаджені на Хрещатику на початку квітня, за участі Попова та Гереги, і на посадку кожного з яких витратили з бюджету міста по 5400 гривень, виявились звичайними білими кінськими каштанами, які мають схильність до ураження каштановою міллю і вже почали всихати, повідомляють екологи.

«У порівнянні з каштанами, що їх було урочисто посаджено за участі перших осіб міста, каштани сорту “Бріоті” мають квіти червоного кольору та листя іншої форми, але каштани, посаджені на Хрещатику, зацвіли звичайними білими свічками та мають семичасні листки — характерну ознаку білого кінського каштана. – пояснює експерт Національного екологічного центру України Олександр Соколенко. — На відміну від червоних каштанів “Бріоті”, які справді практично не вражаються міллю та добре переносять загазованість та засоленість міських вулиць, на чому і наголошувалось в офіційному повідомленні КМДА, звичайні білі каштани на узбіччях великих вулиць дуже швидко гинуть. Про це ж свідчить стан каштанів, які тільки-но посадили на Хрещатику: вони вже почали всихати і деякі з них навряд-чи доживуть навіть до кінця літа. Дивує і вартість робіт, бо за “5400 гривень за дерево” можна було засадити Хрещатик магноліями, ліліодендронами, сакурами чи справжніми їстівними каштанами, а не дешевим та вразливим білим каштаном кінським».

Фото НЕЦУ

Фото НЕЦУ

Екологи звернулись до Генеральної прокуратури України з проханням розслідувати купівлю «підробних» каштанів, на які за офіційною інформацією, з бюджету міста було виділено мільйони гривень.

Розділи: Суспільство

3 серпня

Інші дати
Олексій Борисяк
1872–український геолог і палеонтолог. Організатор і перший директор Палеонтологічного інституту AH СРСР. Вивчав геологічну будову Донецького басейну і Криму.
Розгорнути
Народився Омелян Огоновський
(1833, с. Григорів, Івано-Франківська область – 1894) - український учений-філолог, громадський діяч. Автор українського переладу «Слово о полку Ігоревім», 6-ти томного видання «Історія літератури руської».
Розгорнути
Народилася Марія Заньковецька (Адасовська)
(1854, с.Заньки, Чернігівська область - 1934) - українська актриса, громадська діячка. Працювала в найпопулярніших і найпрофесійніших українських трупах М.Кропивницького, М.Старицького, М.Садовського, П.Саксаганського, І.Карпенка-Карого.
«Це актриса з талантом великим, самостійним, оригінальним; натура, вся зіткана з найчутливіших нервів… Я прямо кажу, другої такої актриси я ніколи не бачив. Я порівняв би її з Сарою Бернар…». (Олексій Суворін про Марію Заньковецьку).
Розгорнути