chrome firefox opera safari iexplorer

У заповіднику Асканія-Нова відзначають 150-річчя засновника Фрідріха Фальц–Фейна

15 травня 2013 о 16:08

Те, що в Україні, а саме в центрі Херсонщини, є справжнє диво, відомо багатьом. Менш відомим є те, що значною мірою воно виникло не само по собі, а завдяки Фрідріху Едуардовичу Фальц-Фейну — колишньому власнику цих земель, який наприкінці XIX століття заклав тут основи майбутнього заповідника. Велику роль відіграло налагодження штучного поливу, який дав змогу створити у цілинному степу чудові дендропарк і зоопарк.

Із тих часів минуло понад 100 років. Революції та війни не змогли зруйнувати започатковане Фальц-Фейном. Нині біосферний заповідник належить до найвизначніших охоронюваних природних об’єктів світу. За результатами всеукраїнського конкурсу «7 природних чудес України», Асканія-Нова заслужено опинилася на першій сходинці. І зрозуміло чому. Де ще можна помилуватися такою кількістю зубрів, оленів, куланів, коней Пржевальського, як не в Асканії-Нові? Про гарні умови їх утримання свідчить хоча б факт зростання чисельності. Тож невипадково щороку сюди приїжджають близько 100 тисяч гостей, і кожен повертається звідси зі згадкою про чарівну природу, наповнений любов’ю до неї.

Звісно, що ця любов буває різною. Багаторічний директор заповідника Віктор Гавриленко зазвичай звертається до тварин iз лагідним словом «звірята». Якби встигав, то, напевне, багатьох би і гладив.

Буває й інша «любов», про яку, зокрема, йтиметься під час міжнародної конференції, присвяченої 150-річчю з дня народження Фрідріха Фальц-Фейна, що розпочинається сьогодні в заповіднику. Тривога багатьох природоохоронцiв виникла у зв’язку із законопроектом, який вніс до Верховної Ради член Партії регіонів Віталій Барвіненко. Вiн пропонує дозволити в межах заповідників і національних природних парків так званий «мисливський туризм».

Як можна пов’язати «мисливський туризм» із заповідною природою — людині XXI століття зрозуміти важко. Але справа навіть не тільки в забитих і скалічених звірях. Це нищівний удар по всій природі країни. Адже саме в межах об’єктів природного заповідного фонду ще зустрічаються види, винищені в інших місцях.

На жаль, так званий «мисливський туризм» неминуче торкнеться й людей. Обидві сторони — браконьєри, які часто полюють напідпитку, і служба охорони заповідників — озброєні. Конфлікти тут неминучі, тож у разі прийняття відповідного закону реально може пролитися й людська кров.

Джерело: umoloda.kiev.ua
Розділи: Видатні постаті

29 квітня

Інші дати
Народився Леонід Верещагін
(1909, м.Херсон, - 1977) - український і російський фізик, доктор фізико-математичних наук без захисту дисертації, академік. Автор розробки апаратури високого тиску для проведення наукових досліджень і технологічних праць. Під його керівництвом в СРСР вперше отримано синтетичні алмази.
"Академік... Верещагін входив до когорти вражаючих творців...дива в науці й техніці третьої чверті ХХ ст., до якої належали видатні особи - С. П. Корольов, М. В. Келдиш, П. Л. Капиця, А. М. Прохоров... і багато інших, які визначали рівень не тільки вітчизняної, а й світової науки." (Віра Євдокимова)
Розгорнути
Народився Григорій Денисенко
(1919, с. Ходорів Київської обл. - 1999) - учений, професор, доктор технічних наук, член-кореспондент АН УРСР. За його ініціативи вперше в СРСР було побудовано випробувальний полігон "Десна" з комплексного використання відновлювальних джерел енергії.
Розгорнути
1648 – почалася битва під Жовтими Водами
Битва під Жовтими водами (29 квітня— 16 травня 1648) — битва між військами Речі Посполитої і українськими козацько-селянськими військами Богдана Хмельницького та його татарськими союзниками. Перша переможна битва в ході Національно-визвольної війни 1648 – 1654 років, що мала величезне політичне і воєнне значення для Богдана Хмельницького та самого ходу війни.
«Бог не без милості, козак не без щастя» (Українське прислів'я)
Розгорнути