Слухові кісточки, що складаються з молоточка, ковадла і стремечка, — найдрібніші кістки людського тіла. У момент народження вони вже повністю сформовані і не ростуть протягом життя. Це означає, що ця частина тіла перебуває під серйозним генетичним контролем і, відповідно, є справжнім скарбом для еволюційної біології.
Через дуже маленькі розміри ці кісточки майже не зберігаються і вкрай рідко потрапляють до рук антропологів. Під час недавніх розкопок у печерах Сварткранс і Стеркфонтейн у Південній Африці науковці виявили повний комплект слухових кісточок. Нічого подібного в історії антропології ще не було.
Останки віком у два мільйони років належали двом данім гомінідам — масивному парантропу (Paranthropus robustus) і африканському австралопітеку (Australopithecus africanus).
Дослідженням знахідки зайнялася міжнародна команда вчених на чолі з антропологом Рольфом Куамом (Rolf Quam) з Бінгемтонського університету. Також у вивченні останків брали участь фахівці з американських, іспанських та італійських інститутів.
Аналіз показав, що молоточок був дуже схожий на людський, і його з легкістю можна відрізнити від слухової кісточки людиноподібних мавп. Будова черепа, скелета і зубів у наших предків все ще дуже нагадувала тваринячі, а молоточок середнього вуха вже тоді був схожий на кістку представників виду Homo sapiens. Це означає, що ця частина тіла еволюціонувала дуже рано.
«Біпедалізм (ходіння на двох ногах) і зменшені в розмірах ікла завжди були відмінними ознаками людини. Наше дослідження доводить, що цей список варто поповнити і молоточком. Однак для цього буде потрібно більше останків для підтвердження», — говорить Куам.
На відміну від молоточка інші дві слухові кісточки — стремечко і ковадло — більше нагадують мавп'ячі, ніж людські. Таким чином, виходить дивна суміш людських і тварин кісток.
Вчені вважають, що така будова робила вухо австралопітека нечутливим до середніх частот, які використовують сучасні люди для розмови. «Антропологи дійшли спільного висновку: швидше за все, стародавні гомініди не використали мову в якості способу комунікації», — підсумовує Куам.
Надалі він і його колеги планують застосувати комп'ютерну томографію для 3D-моделювання та більш докладного вивчення останків. До слова, раніше команда Куама вже використала таку технологію для дослідження останків неандертальця віком в півмільйона років, знайдених в горах Сьєрра-де-Атапуерка в північній Іспанії. Вчені сподіваються, що цей метод допоможе більше дізнатися про еволюцію людських предків.