chrome firefox opera safari iexplorer

Урядовці ще раз підтвердили, що Шевченко у нас один, а дороги до Шевченка – різні

21 червня 2013 о 12:13

Урядовці ще раз підтвердили, що Шевченко у нас один, а дороги до Шевченка в прямому та переносному сенсі – різні.

В прямому сенсі – влада собі збудувала власну «дорогу» – вертолітний майданчик біля могили Шевченка, на будівництво якого в українців забрали 130 мільйонів, а до того ж щорічно на його утримання забирають по 3,5 мільйона з бюджету. До речі, теоретично влада пропонує пересічним громадянам прилетіти до Канева з розрахунку 1000—1500 тисячі доларів на одну людину.

Натомість дорога до Шевченка «для людей» вже три роки, як обіцяна, і наскільки я розумію, досі немає навіть остаточної проектної документації дороги Київ-Канів.

В переносному сенсі дороги до Шевченка різні, бо влада намагається пропагувати російськомовні твори Шевченка і знайти джерельні матеріали про те, що він нібито був активним учасником вечірок у Петербурзі, можливо, навіть близьким другом російського імператора. Натомість влада забороняє навіть на урочистих заходах (як-то на Черкащині під час відзначення 199-ї річниці з дня народження Шевченка) дітям читати твори Кобзаря, де Шевченко з притаманною йому пристрастю та емоціями розповідав про «зовнішніх і внутрішніх» ворогів України.

До речі, заходи, запропоновані владою для відзначення 200-річчя Шевченка, виглядають банальними для такого ювілею, і цю банальність підтвердила позиція Партії регіонів, яка додумалася днями внести Постанову про відзначення 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка, в якій продублювали більше 20 позицій Указу Президента про відзначення цього ювілею, який вже давно підписаний.

Проблема і Постанови ВР, і президентського Указу полягає в тому, що ніхто не збирається це виконувати, оскільки до відзначення залишилось зовсім небагато часу.

Окрім того, низка музеїв та об’єктів, які надзвичайно важливі з точки зору вивчення Шевченка (наприклад, Флігель Тараса Шевченка в Яготині, будинок Закревських в Лемешівці на Київщині, де гостював свого часу закоханий Тарас Шевченко, або Історико-краєзнавчий музей в Березовій Рудці, що на Полтавщині, де п’ять разів за життя бував Тарас Шевченко) взагалі не увійшли до переліку загальнодержавного плану відновлення та реконструкції об’єктів, пов’язаних з іменем Тараса Шевченка.

Микола Томенко, народний депутат України

Розділи: Думка читачів

14 червня

Інші дати
 Вікентій Беретті 
1781 – російський та український архітектор італійського походження. Співавтор генерального плану Києва. Спланував Володимирську вулицю, в т. ч. «червоний корпус» Київського університету, і Бібіковський (нині – Тараса Шевченка) бульвар.
 
 
Розгорнути
Народився Євген Коновалець
(1891, с.Зашків, Львівська область – 1938) - полковника Армії УНР, голови Проводу Українських Націоналістів.
 
«Як не буде в нас сили, не осягнемо нічого, хоч би все найкраще для нас складалося. Як жеж будемо мати силу, тоді вийдемо побідно з найгіршого лихоліття і здобудемо все, що нам треба.» (Євген Коновалець)
Розгорнути
Народився Софрон Витвицький
(1819 –1879) – священик, письменник, етнограф на Гуцульщині. Писав українською і польською мовами про Гуцульщину, її населення й звичаї, а також драматичні твори.
 
Розгорнути