chrome firefox opera safari iexplorer

Україні можуть заборонити продаж шампанського

11 лютого 2011 о 13:59

ЄС наполягає на припиненні використання Україною захищених географічних назв таких як шампанське, коньяк і камамбер, пропонуючи взяти приклад з Іспанії. Свого часу ця країна перейменувала своє шампанське, почавши називати його словом CAVA, повідомляє газета Дело.

У ході п'ятнадцятого раунду переговорів щодо створення зони вільної торгівлі, що відбувається на цьому тижні в Києві, делегація Євросоюзу озвучила свою позицію щодо використання українськими компаніями європейських географічних назв у маркуванні своєї продукції.

«Вам доведеться відмовитися від них», — сказав керівник підрозділу Генерального департаменту з питань торгівлі Європейської комісії, керівник переговорної групи від Європейської комісії щодо створення зони вільної торгівлі Філіп Куїссон.

Всього існує близько 3000 таких захищених географічних назв, з яких українськими компаніями використовується півтора десятка. В основному, вони поширені в харчопромі — шампанське, токай, херес, коньяк, назви сирів фета, рокфор. Це питання стало одним з найскладніших на переговорах щодо створення ЗВТ.

Філіп Куїссон зазначив, що проблема з назвами виникала й у інших країн, і всі вони успішно були вирішені. При цьому він навів приклад Іспанії, яка також активно експлуатувала слово «шампанське», і була змушена відмовитися від нього. «Але вони адаптувалися і почали називати таке вино CAVA. І цей продукт став більш успішним та відомим ніж той, який раніше вони називали «шампанське». Для України теж є широкі можливості з розвитку», — сказав він.

Заступник міністра економіки Валерій П'ятницький наголосив, що підписання договору не означає, що той чи інший продукт буде заборонено виробляти в Україні. Просто виробникам доведеться попрацювати з позиціонуванням свого продукту на ринку, на якому вже звикли, до того чи іншого найменування.

Низка українських виробників вже почали замінювати у найменуванні продукції слова «шампанське» на «ігристе вино». Зокрема це було пов'язано з проблемами на експортних ринках, наприклад у Прибалтиці.

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути