chrome firefox opera safari iexplorer

Порушення постави у дошкільнят сягає 70% — лікар-гігієніст

22 серпня 2013 о 12:28

Дві третини сучасних дітей унаслідок сидячого способу життя мають функціональні порушення постави уже в дошкільному віці.

Про це кореспондентові Укрінформу повідомила завідувач лабораторії гігієни навчальної діяльності дітей Інституту гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзєєва НАНУ Світлана Гозак.

«Порушення постави навіть серед дошкільнят сягає 70 відсотків, а під час навчання ці функціональні порушення, якщо їх вчасно не усунути, переходять у фіксовані форми, тобто у захворювання, з якими надзвичайно важко боротися», — сказала Гозак.

Вона пояснила, що до 15-16-річного віку значна частка хребців дитини має хрящову основу, тобто хребет досить рухливий і гнучкий, тому внаслідок переважно сидячого способу життя сучасних дітей порушення постави виникають дуже легко. Лікар-гігієніст зауважила, що хребет дитини зазнає значних навантажень під час тривалого сидіння навіть за партою, яка відповідає зросту дитини, «а в класах часто парти не відповідають — вони або замалі, або завеликі, і дитина сидить скривлена.»

«Якщо це триває довгий час, а зараз навантаження зростає за рахунок збільшення кількості уроків — навіть у першому класі зараз уже по п'ять уроків, а в п'ятому і по сім, плюс важкі ранці, плюс недостатня рухова активність, плюс дитина ще вдома сідає за комп'ютер або перед телевізором, плюс недостатньо раціональне харчування — це все впливає на поставу», — наголосила Гозак.

Фахівець зазначила, що порушення постави в дітей є загальносвітовою проблемою: «Зараз є багато статей, матеріалів різних конференцій, які свідчать, що і в Іспанії, і у Великій Британії, і в США це теж дуже актуальна проблема».

Підсумовуючи, завідувач лабораторії гігієни навчальної діяльності дітей зазначила, що скоригувати функціональні порушення постави в дітей можна раціональним режимом дня, тобто оптимальним чергуванням відпочинку, праці, рухової активності.

«Ці всі рекомендації прописані у санітарних нормах і правилах: і рухова активність під час уроків, і під час перерв, а не ігри у мобільні телефони, — і керівникам шкіл та вчителям вони добре відомі», — підкреслила лікар-гігієніст.

4 лютого

Інші дати
Галина Кальченко
1926 –  український скульптор. Найкращі роботи: пам’ятники Лесі Українці в Києві та Ялті, М. Леонтовичу в Тульчині, П. Гулаку-Артемовському в Городищі, І. Котляревському та М. Заньковецькій у Києві.
Розгорнути
Тимофія-напівзимника
Якщо схопиться хурделиця, то весь тиждень буде негожий; коли ж опівдні усміхнеться сонце, то закличе в гості ранню весну
Розгорнути
Народився Сидір Мидловський
1885 –  український і польський психолог, лікар, психоаналітик та філософ, який своїми численними статтями і фундаментальними працями створив підвалини психології виховання, персонології, розвив вчення психоаналізу, чим створив ґрунтовну для свого часу наукову теорію особистості в Україні та Польщі, яка не втратила своєї цінності і в наші дні.
Розгорнути
Народився Климент Квітка
(1880, Київ – 1953) - український музикознавець-фольклорист, чоловік Лесі Українки. Зібрав понад 6000 народних пісень.
По діброві вітер виє, Гуляє по полю, Край дороги гне тополю До самого долу. Стан високий, лист широкий Марно зеленіє, Кругом поле, як те море Широке, синіє. (Українська народна пісня)
Розгорнути
Народився Степан-Максим Балей
(1885, с. Великі Бірки Тернопільська область – 1952) – український і польський психолог, педагог, філософ.
Розгорнути

Новини Дивитися всі