(1882, с. Нагірне, Полтавська область – 1974) – український актор, режисер, бандурист, збирач і пропагандист українських народних пісень, один із засновників українського кіно. На початку 1910-х років одним з перших в Україні почав фільмувати театральні постановки, створивши популярні на той час фільми «Кума Хвеська» (1910), «Жидівка-вихрестка» (1911), «Змія підколодна» (1911), «Сватання на вечорницях» (1911), «Три кохання в мішках» (1911), «Навкруги зрада» (1912), «Шельменко-денщик», «Запорізький скарб» (1912), «Спіть, орли бойові» (1914). Німі картини озвучувалися прямо під час показу глядачам – музикою, шумами й акторами, які за екраном дублювали самі себе. Крім того, Дмитро Байда-Суховій акомпанував своїм стрічкам грою на бандурі.
Православні, римо-католицькі та греко-католицькі християни пам'ятають його та шанують як історичну особу та великого святого. В Україні та в інших країнах світу цей святець став прообразом міфічної фігури Санта Клауса. Святий Миколай зараховується до лику святих: як такий опікується воїнами, водіями і подорожуючими, допомагає бідним у скруті; вважається покровителем дітей та студентів, моряків, торговців, і лучників.
