chrome firefox opera safari iexplorer

На честь загиблого активіста Вербицького назвуть гору на Кавказі — ЗМІ

31 січня 2014 о 11:25

Львівські альпіністи розповіли, що хочуть назвати одну з безіменних вершин на Кавказі на честь загиблого на Майдані Юрія Вербицького

За словами голови гірського клубу «Екстрем» Мар'яна Нищука, Вербицький був членом клубу, і його друзі вирішили так увічнити його пам'ять. За останні два роки альпіністи вже назвали одну з вершин на Кавказі ім'ям Степана Бандери, а другу — Андрія Шептицького, повідомляє Сьогодні.

В цьому році третю вершину збиралися назвати на честь Папи Івана Павла II, але, як пояснюють члени клубу, через трагічну смерть Вербицького вирішили з горою на честь понтифіка почекати.

За словами Нищука, ініціативу львів'ян підтримали їхні грузинські колеги: вони допоможуть знайти безіменну вершину, потім українці поїдуть туди, щоб визначити точні координати.

Львівська міськрада збирається звернутися до грузинських колег для погодження, після чого вони додадуть вершину Вербицького до карт. Експедиція запланована на серпень. У Львові тим часом на честь активіста хочуть назвати ще й площу, вулицю або сквер.

Джерело: УНІАН
Розділи: Суспільство

24 липня

Інші дати
Ігор Дмитренко
1928 – український фізик у галузі надпровідності та низькотемпературного матеріалознавства, академік. Створив надпровідниковий квантовий магнітометр і градієнтометр надвисокої чутливості, перший в СРСР магнітокардіограф, кріогенний лазерний сканувальний мікроскоп та ін.
Розгорнути
Петро Перемежко
1833 – український гістолог. Засновник кафедри гістології, ембріології і порівняльної анатомії Київського університету. Уперше описав непрямий поділ тваринних клітин.
Розгорнути
Народився Василь Мисик
(1907, с. Новопавлівка Дніпропетровської обл. -  1983) - український письменник, перекладач. Автор поетичних збірок "Трави", "Блакитний міст", "Чотири вітри", "Вибране", "Борозни", "Верховіття", "Берег" та ін.; кількох збірок оповідань та нарисів; багато перекладав з англійської та східних мов.
Розгорнути
День рівноапостольної Ольги, княгині Київської
дружини князя Ігоря, канонізованої Православною церквою. Княжила в Київській Русі в роки неповноліття свого сина Святослава (945 – 964). Упорядкувала збирання данини, організувала опорні пункти київської влади. Сприяла поширенню на Русі християнства.  
Що за дівчина-краса. Заговорить: думка — сонце; Очі — сині небеса. Хто вона, чия і звідки, Князь докладно розпитав, А на другий день по неї І сватів своїх послав. І за князя вийшла заміж Проста дівчина з села, І до смерті вірним другом Князю Ігорю була. (Олександр Олесь)
Розгорнути

Пов’язані новини

Новини Дивитися всі