chrome firefox opera safari iexplorer

Європарламент за надання Україні перспективи членства у ЄС

27 лютого 2014 о 16:25

Внесення поправки до резолюції Європарламенту щодо ситуації України про надання їй у майбутньому перспективи на членство в ЄС євродепутати вітали оплесками.

Останні драматичні події в Україні, свідками яких безпосередньо стали чимало парламентаріїв, переконали євродепутатів у необхідності закликати до надання Україні перспективи членства у ЄС в майбутньому.

Після попередніх палких дебатів і консультацій політичних груп, Європарламент проголосував за поправку депутата від політичної групи «Європейська народна партія» Яцека Саріуша-Вольського. У ній зазначено, що підписання угоди про асоціацію не є кінцевою метою партнерства з Києвом і згідно зі Статутом ЄС всі європейські країни, включно з Україною, «мають довгострокову можливість подавати заявку на членство в ЄС». Серед інших десяти поправок, які пропонували внести до тексту резолюції, пройшла і поправка від політичної групи «Європейські об’єднані ліві» про те, що Європарламент «засуджує напади на штаб-квартири Комуністичної партії України та спроби заборонити її діяльність». Ухвалення цієї поправки викликало численні вигуки невдоволення серед депутатів, проте голова пленарного засідання категорично заявив, що вона проголосована.

Фінансовий пакет і конференція донорів

Євродепутати не забули і про роль Росії у кризі. Вони нагадали Москві про зобов’язання у рамках Будапештського меморандуму, закликали утримуватися від економічного тиску.

Європарламент декларує, що угоду про асоціацію може бути підписано «щойно до цього буде готовий новий український уряд». Парламентарії сподіваються, що ЄС разом з МВФ та Світовим банком якомога швидше нададуть Україні короткострокову фінансову підтримку та довготерміновий фінансовий пакет, а також ініціюють проведення міжнародної конференції донорів. «Треба переконати новий український уряд, що їхня боротьба з корупцією повинна стати пріоритетом у їхній програмі дій», — наголошується у резолюції.

Візовий режим

Окремий пункт документу присвячений візовому питанню. Євродепутати закликали Єврокомісію пришвидшити ухвалення угоди про лібералізацію режиму, «що стане найліпшою відповіддю на очікування українського громадянського суспільства». А тим часом Європарламент пропонує країнам-членам ЄС невідкладно запровадити пришвидшену та недорогу візову процедуру для українців, збільшивши при цьому кількість навчальних програм та стипендій для молоді та науковців з України.

Європарламент покладає великі сподівання на президентські вибори 25 травня. Він закликає європейські організації – ЄС, Раду Європи та ОБСЄ направити в Україну довготермінові місії спостерігачів, щоб вибори президента «ройшли відповідно до найвищих демократичних стандартів і принесли результати, які не викликали б сумнівів».

У резолюції, яку ухвалили у Страсбурзі абсолютною більшістю голосів, констатується, що попередня влада в Україні «порушила закон, надавши повноваження силам безпеки використовувати зброю та залучивши снайперів» проти демонстрантів. Євродепутати закликають «віддати шану тим, хто боровся та загинув за європейські цінності» і водночас наголошують, що всі, хто вчинив злочини проти власних громадян, повинні постати перед незалежним судом. У документі підкреслюється, що процес розслідування цих злочинів нова українська влада повинна здійснювати спільно з експертами Ради Європи та ОБСЄ.

Знову про санкції

Європарламент схвалює рішення Єврокомісії щодо запровадження механізму персональних санкцій проти колишніх українських чиновників доби Януковича і закликає до його імплементації. Крім того, депутати зазначили, що рішення про санкції мало бути ухвалено Брюсселем раніше. У зв’язку з цим Європарламент заохочує уряди країн-членів ЄС застосувати внутрішнє законодавство щодо незаконного відмивання коштів, щоб зупинити відтік капіталу з України і забезпечити повернення викрадених коштів, які перебувають на депозитах в банках на території ЄС. Окремо наголошується на проведенні розслідування шляхів збагачення «Сім’ї» Януковича. «Якщо буде доведено, що ці капітали набуті нечесним шляхом, вони мають бути повернені Україні», — йдеться у тексті.

Джерело: DW
Розділи: Суспільство

29 квітня

Інші дати
Народився Леонід Верещагін
(1909, м.Херсон, - 1977) - український і російський фізик, доктор фізико-математичних наук без захисту дисертації, академік. Автор розробки апаратури високого тиску для проведення наукових досліджень і технологічних праць. Під його керівництвом в СРСР вперше отримано синтетичні алмази.
"Академік... Верещагін входив до когорти вражаючих творців...дива в науці й техніці третьої чверті ХХ ст., до якої належали видатні особи - С. П. Корольов, М. В. Келдиш, П. Л. Капиця, А. М. Прохоров... і багато інших, які визначали рівень не тільки вітчизняної, а й світової науки." (Віра Євдокимова)
Розгорнути
Народився Григорій Денисенко
(1919, с. Ходорів Київської обл. - 1999) - учений, професор, доктор технічних наук, член-кореспондент АН УРСР. За його ініціативи вперше в СРСР було побудовано випробувальний полігон "Десна" з комплексного використання відновлювальних джерел енергії.
Розгорнути
1648 – почалася битва під Жовтими Водами
Битва під Жовтими водами (29 квітня— 16 травня 1648) — битва між військами Речі Посполитої і українськими козацько-селянськими військами Богдана Хмельницького та його татарськими союзниками. Перша переможна битва в ході Національно-визвольної війни 1648 – 1654 років, що мала величезне політичне і воєнне значення для Богдана Хмельницького та самого ходу війни.
«Бог не без милості, козак не без щастя» (Українське прислів'я)
Розгорнути