chrome firefox opera safari iexplorer

У Києві шикуються черги для зміни виборчої адреси

16 травня 2014 о 11:45

Ближче до президентських виборів у київських відділах ведення реєстру виборців вишикувались довжелезні черги з охочих змінити адресу голосування.

Охочих проголосувати не за місцем офіційної реєстрації, а за місцем фактичного проживання та роботи у Києві з кожним днем стає все більше.

Офіційно в столиці живе до трьох мільйонів людей, проте скільки мешкає та працює без реєстрації, сказати ніхто не може.

Закон дозволяє тимчасово змінити свою виборчу адресу, але для цього треба зайти до відділу ведення реєстру та написати відповідну заяву до 19 травня.

Чим ближче останній день подачі такої заяви, тим більші натовпи охочих збираються в десяти відділах реєстру, які є у Києві.

Черги у Києві

У столиці склалась складна ситуація зі зміною виборчої адреси. Останні кілька днів в органах ведення реєстру спостерігаються черги й люди вимушені стояти по дві години, аби подати відповідні заяви.

Кореспондент BBC Україна тричі намагався здати документи до Подільського органу ведення реєстру, проте безуспішно.

«Ажіотаж почався цього тижня, минулого тут була черга в п’ять-шість людей, а зараз охочих стало в десятки разів більше», — розповів BBC Україна охоронець райадміністрації, який за сумісництвом консультує охочих голосувати.

Аби не стояти в черзі кілька годин, він порадив зайти сюди в п’ятницю о 8.30 ранку, коли людей може бути менше. Чиновники починають роботу о 9 годині ранку, а закінчують о шостій. Вони також працюють з 10 до 15 години в суботу та неділю.

Зранку п’ятниці о 8.30 біля приймальної у черзі вже чекають близько тридцяти людей. До моменту початку роботи їх ще більше. Постійно підходять нові охочі.

Тут можна зустріти кого завгодно: працівники банків, підприємці, студенти, офісні працівники. При цьому регіональне представництво також різноманітне – Шостка, Львів, Тернопіль, Запоріжжя.

«Не зручно стояти дві години в черзі, але після всього, що сталося на Майдані, не проголосувати просто не можна, а їхати у Шостку я 25 травня не можу», — розповів Андрій із Шостки, який стояв у черзі, щоб здати документи.

Джерело: BBC Україна
Розділи: Суспільство

5 серпня

Інші дати
Ілля Рєпін
1844 – визначний художник-реаліст українського походження.
Розгорнути
Народився Юрій Хорунжий
(1937, м. Київ - 2007) - український письменник, журналіст, громадський діяч. автор близько 30 книжок, історичних повістей, романів, оповідань та есе. Зокрема, "Скифи", "Гонитва до мосту", "Таємна грамота", "Гетьмани України" та ін. Упорядник книжки спогадів "Опреа СВУ - музика ГПУ", "Вибраних творів"  Л. Старицької-Черняхівської.
Розгорнути
Народився Борис Антоненко-Давидович
(1899, м. Ромни Сумської обл. - 1930) - український письменник, літературо- і мовознавець. Автор книжок "Запорошені силуети", "За ширмою", "Слово матері", "Як ми говоримо", "Смерть. Сибірські новели. Завищені оцінки".
Правильно й чисто говорити своєю мовою може кожний, аби тільки було бажання. Це не є перевагою вчених-лінгвістів, письменників або вчителів-мовників, це - не тільки ознака, а й обов'язок кожної культурної людини. Культурними в нас мусять бути всі, незалежно від того працює людина розумово чи фізично.
Розгорнути
Народився Борис Гмиря
(1903, м.Лебедин Сумська  область – 1969) - український оперний та камерний співак. Виконавець основних партій в операх «Тарас Бульба» Миколи Лисенка, «Наймичка» Миколи Вериківського, «Іван Сусанін» Михайла Глінки, «Русалка» Олександра Даргомижського,  «Фауст» Шарля Гуно).
Розгорнути