chrome firefox opera safari iexplorer

У Києві шикуються черги для зміни виборчої адреси

16 травня 2014 о 11:45

Ближче до президентських виборів у київських відділах ведення реєстру виборців вишикувались довжелезні черги з охочих змінити адресу голосування.

Охочих проголосувати не за місцем офіційної реєстрації, а за місцем фактичного проживання та роботи у Києві з кожним днем стає все більше.

Офіційно в столиці живе до трьох мільйонів людей, проте скільки мешкає та працює без реєстрації, сказати ніхто не може.

Закон дозволяє тимчасово змінити свою виборчу адресу, але для цього треба зайти до відділу ведення реєстру та написати відповідну заяву до 19 травня.

Чим ближче останній день подачі такої заяви, тим більші натовпи охочих збираються в десяти відділах реєстру, які є у Києві.

Черги у Києві

У столиці склалась складна ситуація зі зміною виборчої адреси. Останні кілька днів в органах ведення реєстру спостерігаються черги й люди вимушені стояти по дві години, аби подати відповідні заяви.

Кореспондент BBC Україна тричі намагався здати документи до Подільського органу ведення реєстру, проте безуспішно.

«Ажіотаж почався цього тижня, минулого тут була черга в п’ять-шість людей, а зараз охочих стало в десятки разів більше», — розповів BBC Україна охоронець райадміністрації, який за сумісництвом консультує охочих голосувати.

Аби не стояти в черзі кілька годин, він порадив зайти сюди в п’ятницю о 8.30 ранку, коли людей може бути менше. Чиновники починають роботу о 9 годині ранку, а закінчують о шостій. Вони також працюють з 10 до 15 години в суботу та неділю.

Зранку п’ятниці о 8.30 біля приймальної у черзі вже чекають близько тридцяти людей. До моменту початку роботи їх ще більше. Постійно підходять нові охочі.

Тут можна зустріти кого завгодно: працівники банків, підприємці, студенти, офісні працівники. При цьому регіональне представництво також різноманітне – Шостка, Львів, Тернопіль, Запоріжжя.

«Не зручно стояти дві години в черзі, але після всього, що сталося на Майдані, не проголосувати просто не можна, а їхати у Шостку я 25 травня не можу», — розповів Андрій із Шостки, який стояв у черзі, щоб здати документи.

Джерело: BBC Україна
Розділи: Суспільство

29 квітня

Інші дати
Народився Леонід Верещагін
(1909, м.Херсон, - 1977) - український і російський фізик, доктор фізико-математичних наук без захисту дисертації, академік. Автор розробки апаратури високого тиску для проведення наукових досліджень і технологічних праць. Під його керівництвом в СРСР вперше отримано синтетичні алмази.
"Академік... Верещагін входив до когорти вражаючих творців...дива в науці й техніці третьої чверті ХХ ст., до якої належали видатні особи - С. П. Корольов, М. В. Келдиш, П. Л. Капиця, А. М. Прохоров... і багато інших, які визначали рівень не тільки вітчизняної, а й світової науки." (Віра Євдокимова)
Розгорнути
Народився Григорій Денисенко
(1919, с. Ходорів Київської обл. - 1999) - учений, професор, доктор технічних наук, член-кореспондент АН УРСР. За його ініціативи вперше в СРСР було побудовано випробувальний полігон "Десна" з комплексного використання відновлювальних джерел енергії.
Розгорнути
1648 – почалася битва під Жовтими Водами
Битва під Жовтими водами (29 квітня— 16 травня 1648) — битва між військами Речі Посполитої і українськими козацько-селянськими військами Богдана Хмельницького та його татарськими союзниками. Перша переможна битва в ході Національно-визвольної війни 1648 – 1654 років, що мала величезне політичне і воєнне значення для Богдана Хмельницького та самого ходу війни.
«Бог не без милості, козак не без щастя» (Українське прислів'я)
Розгорнути