Три місяці минуло з тих пір, як у «Межигір’ї» хазяйнує не екс-президент-утікач Віктор Янукович, а народ. За порядком стежать самооборонівці, солдати та міліція.
Тепер горезвісне «Межигір’я» більше нагадує парково-розважальний комплекс, пише Високий замок.
Ласі до грошей підприємці на вході облаштували вуличні кафе з фаст-фудом, шашликами, пивом та квасом, каву «на колесах». Вхід до резиденції – 20 гривень, дітям — 10. Можна взяти напрокат велосипед або ж замовити подорож у відкритій екскурсійній машині – за годину 50 гривень з людини.
Туристів вистачає. Біля воріт вишикувалася чимала вервечка автівок. До речі, з Києва сюди організовують екскурсії. Від метро «Героїв Дніпра» до самих воріт за 20 гривень таксисти на бусиках регулярно підвозять охочих побачити маєтки колишнього президента.
До пеньочків не пускають, бо струхлявіли
Учитель Валерій Луб’яний на Майдані був у Вишгородській сотні. Тепер розривається між уроками і туристами. У школі на півставки викладає історію, а у «Межигір’ї» проводить пізнавальні екскурсії. Оголосив прейскурант усіх екскурсій. Найбільше треба викласти, аби потрапити у фізкультурно-оздоровчий комплекс, з якого підземна галерея веде до славнозвісної хонки – 200 гривень з людини. «Там є соляна кімната, ринг, боулінг, більярд, басейн із дрібної мозаїки, зимовий сад, – перераховує пан Валерій. – Всюди мармур, килими».
Аби поглянути на автопарк екс-президента, треба заплатити 30 гривень, зоопарк – безкоштовно. До славнозвісних пеньочків уже не пускають, бо струхлявіли і розвалюються.
Гроші за вхід і екскурсії йдуть на погашення заробітної плати працівникам і утримання резиденції. «Територія – 137 гектарів, а зібраних коштів ледве вистачає погасити заборгованість працівникам, яких після втечі Януковича з 360 залишилося 108. Звісно, тепер вони отримують значно менше», – пояснює Валерій Луб’яний.
Аншлаг у резиденції у вихідні. У такі дні лише на вхідних квитках тут заробляють від 50 до 100 тисяч гривень. З екскурсій найбільший дохід дає виставка ретро-автомобілів – до 20 тисяч гривень у святковий день.
Навіть голубів покрали...
За туристами треба пильно стежити. «Оце наша свідомість, – киває на розбитий ліхтар пан Валерій, – тільки дай знищити. Трава витоптана, лізуть у самі кущі фотографуватися. Солдати форель у ставку ловили».
При Януковичу пан Олег працював агрономом у резиденції. Тепер керує майже всіма процесами. Нарікає – рук катастрофічно не вистачає. «Тепер у всіх працівників зарплата, та ще й неофіційна – три тисячі гривень. Багато людей пішло – залишилися ентузіасти, які хочуть все тут зберегти».
Пан Олег нарікає, що після втечі Януковича у господарстві недорахувалися чимало вартісного обладнання. «Вкрали установку для поливу, яка коштує 17 тисяч доларів, кварцову лампу зі стоматологічного кабінету за тисячу «зелених». Брали свої, бо знали, що це дороге приладдя».
Агроном Тетяна Іванівна у «Межигір’ї» старожил – працює тут 33 роки. Після втечі екс-роботодавця залишилася на громадських засадах. «Шкода все це кинути напризволяще, – зітхає жінка, – рослини ні в чому не винні. Теплиця на автоматиці, якою треба вміти керувати». Пані Тетяна розповіла, що до приходу Януковича, який у резиденцію заселився наприкінці 90-х, територія значно скромніше виглядала. «Він тут перший поселився після Чорнобильської аварії, – пригадує, – ще коли був прем’єр-міністром. Де зараз гольф-поле, був сад. На місці хонки стояв старий невеличкий будинок». Новий мешканець «Межигір’я» хвацько взявся до справи. Набрав команду з 360 працівників.
Про свого колишнього шефа Тетяна Іванівна згадує з ностальгією. «Що б там не казали, він був господар. Створив справжню Європу на шматочку цієї землі. Журналісти хочуть почути негатив про Януковича. А для мене трагедія, що Віктора Федоровича вже немає»…
Не сумує за екс-президентом підсобний працівник Віктор Брежнєв, який останні п’ять років відповідав за технічний стан корабля-ресторану «Голіон». Каже, ніколи не симпатизував Януковичу, бо знав про його незаконні оборудки. Пан Віктор – колишній шахтар, приїхав у столицю у пошуках кращого життя з Донеччини. Попри незахмарну зарплату – 6 тисяч гривень – влаштувався на роботу у резиденцію лишень після другої спроби, за рекомендацією. До цього працював на фірмі, яка займається монтажем дерев’яних будинків. «Я будував хонку Януковича. На фірмі дерев’яні будинки робили для Путіна, Михалкова, Ахметова. Один квадратний метр коштує 1300 євро. Площа хонки Януковича – дві тисячі квадратних метрів – це лише дерев’яна частина».
Зараз пан Віктор, як і всі працівники, що залишилися, отримує три тисячі гривень щомісяця. Утім, чоловіка більше непокоїть те, що коли так і далі піде, від помпезної резиденції залишаться лишень спогади. «На всю бригаду залишився один шуруповерт – все розікрали. До втечі Януковича звідси п’ять ночей КамАЗи все вивозили. І після нього туди-сюди шмигали фури».
«Навіть голубів покрали», – долучається до розмови працівник служби догляду за тваринами Олег.
Міліціонер Сашко, який чергує з напарником біля корабля, розповів, що, коли «Межигір’я» відкрили, сюди хлинув натовп не стільки цікавих, як охочих поживитися. «Я сам у руках тримав золотий батон, – хвалиться, – їх там, до речі, було кілька. Потім вони пішли по руках – і з кінцями.Самооборона теж не соромилась. Собі встиг лише золоті запонки прихопити».
Солдат Віктор, який несе варту біля «путінського» будиночка, розповів, що кілька днів тому патруль затримав двох самооборонівців, які намагалися через вентиляцію проникнути у хонку.
Доля «Межигір’я» невідома. Комендант резиденції Денис Тарахкотелик каже, що досі держава не зробила жодних кроків для вирішення цього питання. «Треба створити державне підприємство – національний парк. На утримання резиденції на рік треба мінімум 50 мільйонів гривень. Якщо грамотно до всього підійти, то щороку державний бюджет мав би додаткових 50 мільйонів. За 2,5 місяця на квитках за вхід ми зібрали 1 мільйон 300 тисяч гривень», – каже комендант.