chrome firefox opera safari iexplorer

Куди подіти гроші під час кризи?

24 червня 2014 о 11:30

В умовах політичної та економічної нестабільності завжди актуальним залишається питання капіталовкладень. Як діяти, у що інвестувати і що, навпаки, не варто робити поспіхом?

Про це розповів львівський економіст Володимир Харко.

Заощадження варто вкладати в землю і нерухомість. Тим, хто заробляє небагато, треба починати заощаджувати з мінімальних депозитів у кілька тисяч гривень. Далі переходити на валютні.

Золото зараз не є актуальним, бо реалізувати його важче.

Також не варто забувати про «панчоху» вдома. В умовах війни рахунок у банку не гарантує фінансової безпеки.

Не піддаватися паніці і не скуповувати валюту, коли курс починає рости. Бо ажіотаж завжди комусь вигідний.

У Японії в 1998–1999 роках їх національна валюта подорожчала. Але влада зрозуміла, що для держави це не вигідно, бо вона зорієнтована не експорт. Тому треба гроші «вимивати». Офіційно звернулися до громадян з проханням купляти японські товари, які виробляються за кордоном. Кілька місяців японці у магазинах звертали увагу на виробника і купляли, наприклад телефони японські, але вироблені у Малайзії, США. Через кілька місяців економіка країни отримала відповідний баланс іноземної і національної валюти. Уряд звернувся до громадян з подякою за розуміння і підтримку. Сказав, що далі вони можуть діяти на власний розсуд. Але для такої свідомості потрібна довіра до влади і відповідна освіченість населення.

Вагомим капіталовкладенням на сьогодні є також гуртки, курси, навчання для дітей. Складати їм гроші лише на банківські рахунки неефективно. Без розвитку і освіти дитина у майбутньому буде просто бездумно витрачати заощадження. У тій же Японії, наприклад, з вищою освітою — 90 % населення.

Джерело: tvoemisto.tv

31 березня

Інші дати
Микола Бокаріус
1869 – український вчений, один із засновників судової медицини. Першому в Україні було присвоєно звання заслуженого професора (1925). Єдиний в Україні Харківський науково-дослідний інститут судової експертизи носить ім’я його засновника – професора М.С. Бокаріуса.
Розгорнути
Борис Срезневський
1857 – російський і український метеоролог і кліматолог, професор, організатор метеорологічної служби в Україні, директор Київської метеорологічної обсерваторії.
Розгорнути
Корній Чуковський (Микола Корнейчуков)
(1882, м. Санкт-Петербург, Росія - 1969) – російський письменник, перекладач і літературознавець українського походження. Перекладач українських поетів (збірка «Молода Україна»), упорядник кількох видань російських перекладів Тараса Шевченка, автор нарису «Шевченко» (1911). Автор славнозвісних творів для дітей «Айболит», «Мойдодир», «Муха-Цокотуха» та ін.
«Поразительнее всего то, что широкие читательские массы России угадывали гениальность Шевченко даже сквозь плохие переводы, даже несмотря на цензурные бреши. Они так жадно хотели узнать, изучить его твор¬чество, в котором чувствовали столько родного, что требовали и требуют все новых изданий его «Кобзаря» в переводе на русский язык.» (Корній Чуковський).
Розгорнути
Народився Микола Міхновський
(1873, с.Турівка Полтавська область – 1924) – український політичний та громадський діяч, правник, публіцист, ідеолог державної самостійності України, автор славнозвісної брошури «Самостійна Україна».
«І нехай кожний з нас пам'ятає, що коли він бореться за народ, то мусить дбати за ввесь народ, щоб цілий народ не загинув через його необачність. Вперед ! Бо нам ні на кого надіятися і нічого озиратися назад». (Микола Міхновський)
Розгорнути

Новини Дивитися всі

Loading...