«Знайти себе» в професійному житті — завдання нелегке, однак, виконавши його, ми маємо всі шанси не шкодувати за марно прожитими роками.

Кар’єрні цілі повинна ставити перед собою сама людина, вибираючи зі всіх можливостей ті, які найбільше відповідають її потребам і бажанням. Тому так важливо якомога раніше замислитися над плануванням професійної кар’єри, знайти розуміння власного «покликання» та співвіднести це з динамікою ринку праці, перспективним баченням майбутнього.

Трапляються унікальні випадки, коли діти не тільки визначилися з тим, де хочуть навчатися, але й добре розуміють, які вимоги ставить до них майбутня професія; з чого доведеться починати, яких зусиль потрібно буде докласти, щоб досягнути успіху, навіть якщо мова йде про сімейний бізнес. Однак часто питання майбутнього професійного вибору залишається питанням навіть після подання документів до ВНЗ, абітурієнти не впевнені в тому, навіщо їм узагалі навчатися.

У теперішній час певний вплив на вибір майбутньої професії мають уявлення про престижність чи оплачуваність роботи, часто без уваги на реальний стан речей. Для прикладу, твердження однієї з випускниць «юристи добре заробляють» базувалося на тому, що вона знала про життя сусіда, проте не звернула уваги, що він не єдиний юрист в Україні.

Те, що ми спостерігаємо в сфері праці сьогодні, не гарантує нам такого ж «ефекту» через місяць чи навіть тиждень, не говорячи вже про більш тривалі часові проміжки. Штучно створена престижність тих чи інших ВНЗ та спеціальностей не відповідає реальній ситуації на ринку праці. Десятиліття назад природно виникла потреба в кваліфікованих державних діячах, банківських працівниках, журналістах тощо, однак із часом ситуація кардинально змінилася, а стереотипи залишилися. Сьогодні в Україні кількість власників дипломів, для прикладу юристів та економістів, є надміру високою: ми готуємо їх більше, ніж усі країни Європи разом!

Усе це далеко не єдині причини того, чому з роками в Україні стає все більше дорослих, які не знаходять щастя у своїй професії; чому крах певної галузі призводить до краху в особистому житті. Ще й сьогодні непоодинокі випадки, коли заняття тим чи іншим видом спорту, мистецтва, професію для дитини вибирають батьки. І часто такий вибір є або віддзеркаленням їхньої власної мрії, або відповідає сімейній традиції чи стереотипним уявленням про доцільність, престижність тощо.

Небагато людей стають мільйонерами чи президентами, призерами фестивалів чи отримують Нобелівські премії. Але кожен із нас по-своєму унікальний і важливий, усі ми можемо чогось досягнути, тільки потрібно пам’ятати: «Життя — це не тільки тире між двома датами».