У кавуні все корисне: і м’якоть – для належного функціонування нирок, і шкірка – для покращення роботи печінки, і насіння – для виведення глистів
Друга половина серпня – початок вересня – час, коли кавуни дозрівають без “хімії”, тому завдяки вітамінам і мікроелементам, що містяться в них, можуть принести чималу користь.
Чим корисний
Ця гігантська ягода (а кавун є саме ягодою) містить залізо, магній, калій, натрій, кальцій, фосфор, нікотинову, аскорбінову та велику кількість фолієвої кислоти. В ній багато легкозасвоюваних цукрів, мінеральних солей, клітковини, вітамінів В1, В2, С і каротину.
Зі слів голови Асоціації дієтологів Львівщини Зоряни Завади, кавун низькокалорійний – у 100 грамах лише 38 кілокалорій. Його радять їсти хворим на діабет, склероз, а також сердечникам (магній заспокоює серце, харчові волокна знижують рівень холестерину, а завдяки низькій концентрації солей посилюється сечогінний ефект).
Малюкам, яким ще не виповнилося трьох років, кавуна краще не давати
Кавун бажано споживати й тим, хто має недокрів’я, атеросклероз і запальні процеси в організмі. Кавуновий сік помічний при сечокам’яній хворобі, ниркових недугах. Дієтолог запевняє, що ця ягода корисна хворим на подагру, артрит, ревматизм і тим, у кого ожиріння. Сік із кавуна добре очищає печінку, звільняючи її від токсинів та надлишку ліків – наприклад, після прийому антибіотиків.
Треба сказати, що в кавуні корисна не лише м’якоть – цілющими властивостями володіють шкірка і насіння. Настій шкірок активізує роботу корисних мікроорганізмів у товстій кишці та печінці, лікує дисбактеріоз. А сушене насіння є хорошим засобом проти глистів.
Кому протипоказаний
Протипоказань у кавуна майже немає. Інколи, зі слів дієтолога, трапляється індивідуальне несприйняття. Але потрібно зважати на те, що перетравлюється кавун не в шлунку, а в кишківнику.
Тому, якщо “змішати” його з іншою їжею, яка потребує шлункового перетравлення, може початися процес бродіння, який спричинить метеоризм. Отож, кавун протипоказаний при проносі та колітах. Дитячий гастроентеролог Ярослава Томків застерігає батьків: малюкам, яким ще не виповнилося трьох років, кавуна краще не давати взагалі!
Старших дітей спершу можна почастувати маленькою скибкою за умови, що м’якоть стигла, червона.
Як вибрати
Начальник епідеміологічного відділу головного управління Держсанепідслужби у Львівській області Оксана Пушкарьова радить купувати кавуни у спеціалізованих точках продажу на ринку. Продавці повинні мати відповідні сертифікати, в яких зазначено, звідки привезли ці ягоди та який у них вміст нітратів. А ось купувати кавуни в місцях стихійної торгівлі, уздовж трас не можна.
Кавун краще брати середнього розміру (5-7 кг, але не більш ніж 15). Хвостик повинен бути жовтуватий, в міру сухий (надмірна сухість означає, що ягоду довго везли або зберігали). Крім того, кавун повинен мати земляну пляму діаметром 5-10 см (жовту, а не білу). Якщо бачите гниле місце з цяткою в центрі, найімовірніше, його підживлювали – вводили шприцом селітру. Не варто брати кавунів з тріщинами і вм’ятинами. Стиглий “смугастик”, як правило, не тоне у воді, а якщо проведете нігтем по шкірці – без проблем знімете її верхній шар.
Кавун перед споживанням треба вимити, обшпарити. Стиглий з характерним тріском “розходитиметься” під ножем. Насіння матиме темно-коричневий або навіть чорний колір. В ідеалі м’якоть повинна бути зернистою, щільною. Колір – від рожевого до яскраво-червоного. Якщо ж вона волокниста з жовтими прожилками, краще не ризикуйте здоров’ям!
Епідеміолог наголосила, що в шкірці кавуна нітратів у 4-8 разів більше, ніж у м’якоті, тому виїдати скибку аж до шкірки не варто!
