chrome firefox opera safari iexplorer

Як українцям врятувати здоров'я від «хімічних» кавунів та динь

15 липня 2013 о 09:30

Коли на прилавках з'являються перші кавуни та дині, то перед українцями постає питання: їсти їх, чи ні. В цьому році вони на ринку з'явилися майже на місяць раніше.

Середина липня, а прилавки уже ломляться від ранніх баштанних. Але черг навколо не видно: люди кавунів та динь поки побоюються.

«Ще не сезон. Тут нікому довіряти не можна. Всякої хімії добавляють у них», — кажуть на ринку.

Чи справді це так, журналісти пішли перевіряти до лабораторії. Піддослідні — кавун і диня, завезені на ринок сьогодні з Херсонської області. Тест показує, що вміст нітратів у кавуні — у нормі, а от диня не радує — майже вдвічі перевищує вміст нітратів.

Це вже сьома за сьогодні перевірка. Три з них показали: дині неїстівні. Проте фахівці заспокоюють — це не привід відмовитися від ласощів.

«Можна купувати і дині, і кавуни, єдина рекомендація — якщо ви купуєте на ринку, вимагайте від продавця експертний висновок, в якому буде вказано фактичний вміст в міліграмах на кілограм», — каже лаборант-радіолог Олена Сухенко.

Лікарі кажуть, що отруїти українця нітратами — не так вже й просто.

«Для цього треба декілька днів їсти тільки кавуни та дині у великих кількостях», — заявляє лікар Галина Невзорова.

Аби убезпечитися від негативних наслідків «свята живота» фахівці радять купувати баштанні у перевірених продавців, вимагати експертний висновок, проте навіть, якщо документи у порядку — не бути жадібним. І залишати на шкірочці принаймні півтора сантиметра м'якоті.

Раніше повідомлялося, що через спеку кавуни будуть делікатесом.

Джерело: ТСН
Розділи: Здоровий спосіб життя

5 серпня

Інші дати
Ілля Рєпін
1844 – визначний художник-реаліст українського походження.
Розгорнути
Народився Юрій Хорунжий
(1937, м. Київ - 2007) - український письменник, журналіст, громадський діяч. автор близько 30 книжок, історичних повістей, романів, оповідань та есе. Зокрема, "Скифи", "Гонитва до мосту", "Таємна грамота", "Гетьмани України" та ін. Упорядник книжки спогадів "Опреа СВУ - музика ГПУ", "Вибраних творів"  Л. Старицької-Черняхівської.
Розгорнути
Народився Борис Антоненко-Давидович
(1899, м. Ромни Сумської обл. - 1930) - український письменник, літературо- і мовознавець. Автор книжок "Запорошені силуети", "За ширмою", "Слово матері", "Як ми говоримо", "Смерть. Сибірські новели. Завищені оцінки".
Правильно й чисто говорити своєю мовою може кожний, аби тільки було бажання. Це не є перевагою вчених-лінгвістів, письменників або вчителів-мовників, це - не тільки ознака, а й обов'язок кожної культурної людини. Культурними в нас мусять бути всі, незалежно від того працює людина розумово чи фізично.
Розгорнути
Народився Борис Гмиря
(1903, м.Лебедин Сумська  область – 1969) - український оперний та камерний співак. Виконавець основних партій в операх «Тарас Бульба» Миколи Лисенка, «Наймичка» Миколи Вериківського, «Іван Сусанін» Михайла Глінки, «Русалка» Олександра Даргомижського,  «Фауст» Шарля Гуно).
Розгорнути