chrome firefox opera safari iexplorer

«Стіна» України на кордоні з РФ: захист від агресора чи провальний проект?

09 вересня 2014 о 16:00

Україна має намір звести сучасні фортифікаційні споруди по всій лінії кордону з Росією. Утім, опитані DW експерти сумніваються в ефективності проекту «Стіна».

Довжина українського-російського кордону становить сьогодні 2295 тисяч кілометрів. З огляду на російську агресію, Україна вирішила звести інженерні споруди з залізобетонним укріпленням, колючим дротом, спостережними вишками, загородженням з датчиками руху та інфрачервоними відоекамерами уздовж усієї лінії кордону з РФ. Проект назвали «Стіна», і його уже погоджено в Кабінеті міністрів України. «Потрібно негайно закрити український кордон від агресора», — прокоментував необхідність зведення стіни перший заступник голови української державної прикордонної служби Павло Шишолін журналістам, коли презентував проект.

Як розповів Шишолін, проект передбачає два етапи. На першому — прикордонники планують провести обладнання ділянок, що знаходяться поза зоною конфлікту та активних бойових дій. В першу чергу, йдеться про ділянки кордону у Чернігівській, Сумській та Харківській областях, а також у північних районах Луганської області та на сухопутній ділянці адміністративного кордону з Кримом. Також перший етап включає морську ділянку кордону уздовж узбережжя Азовського моря. На другому етапі планується облаштувати кордон в межах Луганської та Донецької областей, довжина ділянки якого становить там 400 кілометрів.

«Стіна» не зупинить

Утім, об'єктивна можливість найближчим часом демаркувати та укріпити кондон з Росією відсутня. Зокрема, у Донецькій та Луганській областях урядовий проект «Стіна» може провалитись, вважають експерти. Директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський зазначає, що навіть у випадку зведення захисного бар'єру на контрольованих ділянках кордону через «дірки» кордону на Донбасі, які контролюють сепаратисти, з Росії продовжуватиме надходити зброя, а також прибувати найманці. «Це могло мати сенс, якби інша сторона дотримувалась цивілізованого режиму, однак, коли конфлікт міждержавний, стіна на кордоні не допоможе», — переконаний Сунгуровський.

Експерт радить уряду ретельно зважити усі витрати на зведення фортифікаційного укріплення кодону зі східною сусідкою, адже капіталовкладення можуть і не виправдатись. «Стіна зупинить тільки сухопутні сили, однак ненадовго. А перекиданню зброї, живої сили повітрям не завадить. Також цей крок не зупинить інформаційні та економічні атаки. Тож навіть не варто починати цей проект, особливо в умовах обмеженого фінансового ресурсу держави», — вважає директор військових програм Центру Разумкова.

Захист від грибників?

Водночас скільки коштує проект, поки що навіть невідомо. Раніше відгородитись від Росії стіною пропонував губернатор Дніпропетровської області, бізнесмен Ігор Коломойський. За його підрахунками, Україні це мало обійтись у 100 мільйонів євро. Зважаючи на це, уже зараз зрозуміло, що на реалізацію цього проекту повною мірою в українського уряду не вистачить коштів. І проситимуть їх у європейських партнерів на донорській конференції. «На початковому етапі у нас свої гроші є», — запевняє глава українського уряду Арсеній Яценюк.

Однак політтехнолог, експерт у сфері стратегічних комунікацій Денис Богуш не виключає, що ініціатива уряду зі зведення укріплення на кордоні з Росією є елементом інформаційної війни і, скоріш за все, «Стіна» так і не буде зведена. «Це більше схоже на PR-компанію Яценюка, ніж на реальний проект. Можливо, його і розпочнуть, зведуть якусь частину, щоб грибники не заблукали, а потім розкрадуть гроші. На цьому все і закінчиться», — припускає Богуш. При цьому експерт наголошує, що Україні потрібна хоча б чітка демаркація на всіх ділянках кордону з РФ.

Історичний контекст

В історії людства було чимало спроб відгородитись від сусідів чи загарбників стіною, однак більшість з них були невдалими, застерігає історик, старший науковий співробітник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень імені Івана Кураса НАН України Владислав Гриневич. «Єдиний успішний приклад — Велика Китайська стіна. Більшість інших були невдалими. Лінія Мажино — система укріплень Франції на кордоні з Німеччиною — жодним чином не допомогла французам. Легендарна Лінія Маннергрейма не зупинила Червону армію. Тож, з історичної точки зору, стіна на кордоні — неефективний спосіб зупини військову агресію», — зазначив у розмові з DW Гриневич.

Утім, за словами історика, є приклади, коли укріплення кордону спрацьовує, хоча й в інших цілях. Зокрема, він наводить приклад Ізраїлю чи Американо-мексиканську стіну, яка призначена для попередження потоків контрабандних товарів чи нелегальних мігрантів. «Й у США, і в Ізраїлі стіни символічні. Збройні сили вони не зупинять», — зазначає директор військових програм Центру Разумкова Сунгуровський. Експерти радять українському уряду шукати інших, менш затратних та більш ефективних шляхів охорони та захисту державного кордону.

Джерело: DW
Розділи: Громадська думка

23 листопада

Інші дати
23 листопада відзначають:
  • День без покупок.
  • Чорна п’ятниця.
Розгорнути
Олександр Івченко
1903 – авіаконструктор, керівник розробки поршневих, пізніше турбореактивних двигунів для багатьох типів літаків, в т. ч. і літаків Як-40 і Ан-24. 1959 р. створив і очолив самостійне дослідне підприємство – Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес», з 1963 – його генеральний конструктор.
Розгорнути
Народився Микола Бунге
(1823, м.Київ – 1902) – вчений-економіст, державний діяч. Голова Кабінету Міністрів Російської імперії з 1887 до 1895 рр. За його керування бюджет вперше дістає статус документу обов'язкового до виконання всіма відомствами. У 1887 році добився скасування подушної податі з селян, за його ініціативою введено правила, що регламентували умови праці фабричних працівників. Підтримка М.Бунге розвитку індустрії України, іноземні інвестиції подвоїли видобуток вугілля в Донбасі та активно розвивали залізорудну промисловість Криворіжжя.
Розгорнути
Народився Микола Носов
(1908, м.Київ – 1976) – радянський письменник, автор знаменитої трилогії «Незнайко».
Розгорнути