chrome firefox opera safari iexplorer

Сили інформаційних операцій Росії: яким має бути відповідь України?

07 жовтня 2014 о 12:23

Хто володіє інформацією, той володіє світом – цій цитаті Н.Ротшільда ​​більше двохсот років, проте сьогодні її популярність набагато зросла. В епоху інформаційного суспільства історія розвитку будь-якої незалежної держави є тісно переплетеною з інформаційними операціями – маніпуляціями, інсинуаціями, дезінформація, обманами і так далі. По суті, сучасна боротьба держави за власну незалежність – це свого роду й інформаційна боротьба, яка здійснюється в таких формах:

· Інформаційної розвідки – пошуку, збору, обробки та аналізу інформації про інформаційні ризики і загрози;

· Планування інформаційних заходів тактичного (локального, внутрішньоукраїнського), оперативного (що зачіпає країни-сусіди держави) і стратегічного (спільно з державами, які впливають на розвиток геополітики) рівнів;

· Проведення заходів інформаційного характеру (інформаційних операцій, дій, акцій) в цілях реалізації завдань внутрішньої і зовнішньої політики держави;

· Оцінки ефективності інформаційних заходів – визначення рівня досягнення успіху.

Інформаційні заходи стали невід’ємною частиною політики держави. У цьому сенсі Росія не тільки випередила розвинені європейські країни, а й стала суперничати в питаннях інформаційного впливу з США і Китаєм. Про те, що російська пропаганда глибоко проникла в західну середовище і створила у себе контрпропагандистська щит стали говорити вже в кінці 2013 року. Інформаційна експансія російського іномовлення («RT», «Голос Росії», ВГТРК) і система внутрішньої пропаганди («Газпром Медіа Холдинг», «Національна Медіа Група» і та ж ВГТРК) створили потужну інформаційну платформу російської системи інформаційної безпеки, що дозволяє проводити інформаційні атаки на інші держави.

Об’єктами інформаційного впливу були визначені:

· Аудиторія конфліктуючої сторони – в даному випадку України (для формування точки зору про справедливість рішень РФ і планів російського керівництва);

· Внутрішня аудиторія Росії та аудиторії підтримуючих її держав (для демонстрації впевненості дій російського керівництва і формування у населення думки щодо підтримки рішень Кремля);

· Зовнішня аудиторія (для створення інформаційних умов позитивного сприйняття політики Росії).

Сьогоднішні реалії в Україні – бойові дії на Донбасі, їх колосальна інформаційна та військова підтримка з боку Кремля наочно демонструють зацікавленість Москви в розпалюванні конфлікту. На передній план у цій війні вийшли російські інформаційні операції для завоювання інформаційної переваги в Україні. Паралельно з боями, вибухами, захопленням полонених ведуться інші дії, які на думку стародавнього китайського стратега Сунь-Цзи, набагато важливіше вогневого і силового впливу на противника.

Отже, хто і як веде інформаційні операції на сході України?

До інформаційної війни на Донбасі російська сторона підійшла з дотриманням усіх канонів «пропагандистського букваря» доктора Геббельса. Для проведення інформаційно-психологічних операцій на полі бою залучені спеціальні підрозділи ЗС Росії. В комплект російських частин інформаційно-психологічного впливу на сході України увійшли:

· Групи спеціальних журналістів (8-10 окремих груп), які працюють безпосередньо на російські інформаційні канали. До їх складу входять 3-4 чол. – Журналіст, оператор, водій, може бути охоронець. Групи готувалися до умов війни напередодні і мають чіткі інструкції про те, як висвітлювати події. Вони добре оснащені, мають пропуски по всій території Донбасу, які контролюються бойовиками;

· Оперативні групи психологічних операцій (4 групи ПСО) – являють собою мобільні підрозділи від загону ПСО, який дислокується неподалік Ростова-на-Дону. Їх склад 2-4 чол. На території окупованого Донбасу вони виконують завдання по:

— Усній пропаганді, в тому числі і роботі з місцевим населенням;

— Поширенню пропагандистської літератури та іншої необхідної інформації;

— Створенню пропагандистських груп в населених пунктах, що складаються з місцевих активістів, їх організації та координації дій;

— Надання сприяння роботі російських журналістів;

— Збір інформації і визначення найбільш гострих проблем у населення для використання цього надалі, як інформаційного приводу;

— Моніторинг поточного морально-психологічного стану місцевого населення;

· Загін психологічних операцій – дислокується на російській стороні кордону, недалеко від Ростова-на-Дону, спільно з пунктом управління розвідцентру ГРУ ГШ ЗС Росії. Загін ПСО здійснює основну керівну роль в інформаційно-психологічних заходах на території України. Його завдання:

— збір, обробка і аналіз інформації про поточний морально-психологічному стані населення України та підрозділів російських терористів (зона інтересів загону ПСО поширюється на всю територію України);
— керівництво підрозділами ПСО, які виконують спеціальні завдання по інформаційному впливу;
— розробка і здійснення інформаційно-психологічних операцій на території України;

· Агенти диверсійної психологічної роботи в інших областях України – фахівці від ГРУ ГШ або ФСБ, які виконують завдання з:

— Створення диверсійно-пропагандистських груп в інших областях України серед місцевого авторитетного населення;

— Навчання місцевих груп проведенню підривних пропагандистських акцій;

— Забезпечення груп необхідним матеріально-технічним майном;

— Безпосереднього проведення мітингів, акцій протесту і поширення пропагандистських матеріалів.

На загін психологічних операцій, який підпорядкований начальнику розвідки сил підтримки українських ополченців, покладена роль командного центру інформаційно-психологічних операцій. Сам же загін психологічних операцій постійної структури не має. Існуючий «кістяк» доповнюють відповідно до покладених завдань. В загоні ПСО, як правило, працюють такі штатні елементи:

— Штаб – організація виконання завдань з ефективного застосування підрозділів загону;

— Редакція і друкарня – складання макетів (ескізів) друкованих продуктів пропаганди і їх виробництво;

— Відділ розповсюдження друкованої та іншої пропагандистської продукції – поширення пропагандистських матеріалів серед призначеної аудиторії;

— Відділ усної пропаганди – використання звукопідсилювальної апаратури (станцій тиру ЗС), проведення індивідуальних бесід з місцевим населенням, робота з полоненими і т.д .;

— Відділ пропаганди по радіо і телевізійним каналам – забезпечення радіо і телевізійного мовлення з використанням апаратних ресурсів на захопленій території або пересувних станцій;

— Відділ по роботі в інтернет-просторі – придане підрозділ, який виконує завдання з розвідки, блокуванню або зміни інформації в мережах, несанкціонованому входженню в пристрої, пов’язані з інтернетом і т.д.

Слід зазначити, що на початку 2014 року в російській армії були створені так звані кібер-війська, завданням яких є захист національних комп’ютерних мереж, обслуговуючих оборонні потреби, а також проведення атак на мережі потенційного противника. Ця нова категорія оборонного відомства стосується сфери інформаційної війни в інтернет-просторі в оперативних і стратегічних масштабах. За наявною інформацією військові кібер-фахівці НД РФ залучаються до виконання завдань інформаційно-психологічних операцій не тільки по окупованому Донбасу, але і по всій Україні.

Крім цього, є дані, що фахівці інших загонів ПСО НД Росії, що дислокуються за тисячі кілометрів від Донбасу, віддалено працюють в мережі інтернет по контентному наповненню сайтів терористів («Новоросія», «Сварог», «Штаб російської армії» і ін.), а також по троллінгу в соціальних мережах і блогах. Починаючи з вересня цього року до такої роботи стали залучатися курсанти російських військових ВНЗ.

Якщо порівняти досвід США по роботі підрозділів психологічних операцій, то за 70 років участі у військових конфліктах американці виробили тактику психологічної війни для будь-якого регіону світу. У 2012 році після успіху «Арабської весни» в НД США вирішили піти від лякаючого назви PSYOPS і знайшли новий термін – «військові операції інформаційної підтримки» (Military Information Support and / to Operations – MISO). Як відомо, в даний час Штати мають намір по новому переглянути загальну політику державної пропаганди. Очікується, що зміни торкнуться і військової сфери, однак на сьогодні в армії США тактика дій сил психологічних операцій залишилася майже без змін. Винятки становлять нові зразки техніки («LRAD», «Hyperspike PTZ», «LASER DAZZLER ™» та інші), які диктують свої зміни в загальній схемі ПСО.

У Китаї ж класика психологічної війни поступово йде в площину інтернет-воєн. Якщо провести порівняльну характеристику питомої ваги інтернет-сегмента інформаційно-психологічних операцій, то в Росії він наближається до 15%, в ​​той час, як в Китаї можна вільно говорити про 50%. Разом з тим, китайці не збираються залишати традиційні методи психологічної війни – друковану, усну, телевізійну і радіопропаганду. Мабуть вони дуже консервативно ставляться до дотримання головного політичного вектора держави – ​​так званої політики «м’якої сили» по відношенню до інших країн.

В українській армії також існують військові структури інформаційно-психологічних операцій. Ці специфічні частини виявилися не готовими до сучасних викликів через те, що 23-річна тенденція в Україні насаджувала думки, що нібито на нас ніхто не нападе, ворогів у нас немає і свою армію ми будемо тільки скорочувати. Існуюча бойова техніка за 25 років морально застаріла. Бойові і технічні можливості центрів ІПСОА навряд чи можна протиставити сучасним вимогам війни на Донбасі. За наявною інформацією, українські центри ІПСОА виконують завдання в зоні АТО, але повнота і якість цих задач міністерством оборони не розголошується.

Гібридна війна на Донбасі жодного дня не проходить без інформаційно-психологічних атак з боку терористів та російського керівництва, яке їх підтримує, а центри ІПСОА – це саме той військовий елемент, який може цьому протистояти.

Для ефективного виконання завдань по інформаційно-психологічним операціям частинам ІПСОА необхідно:

Відновити базу підготовки фахівців ІПСОА молодшого та середнього ланки для Збройних сил України.
Забезпечити закупівлю техніки, яка б сприяла на сучасному рівні вирішувати завдання:
· Створення та тиражування друкованих матеріалів;

· Створення та транслювання телевізійних і радіопередач на позначений район;

· Передавати необхідні повідомлення через звуковещательние засобу;

· Використовувати мережу інтернет в інтересах операції.

Забезпечити можливість залучення організацій державної та недержавної форм власності з метою:
· Створення і трансляції рекламних роликів по телевізійним і радіоканалах в інтересах ІПСОА;

· Залучення операторів мобільного зв’язку для забезпечення передачі текстових, фотографічних, звукових та аудіовізуальних повідомлень пропагандистського характеру за допомогою мобільних телефонів;

· Залучення інтернет-провайдерів для забезпечення надання послуги доступу до мережі інтернет для роботи фахівців ІПСОА в мережі.

Таким чином, інформаційно-психологічні операції Збройних Сил України повинні вийти на рівень, який здатний протистояти сучасним інформаційним викликам.

Сьогоднішня дійсність України наочно підтвердила, що буквально всі дипломатичні, економічні, військові, політичні та інші кроки держави здійснюються в тісному інформаційному супроводі. Сила сучасної держави залежить не тільки від її економічного і політичного потенціалу, а й від власної системи інформаційної безпеки.

В’ячеслав Гусаров, експерт ЦВПІ з питань інформаційної безпеки для ІАЦ РНБО

Джерело: mediarnbo.org
Розділи: Громадська думка

26 листопада

Інші дати
Народився Пилип Морачевський (псевд. — Хвилимон Галузенко)
(1806, с. Шестовиця, Чернігівська область – 1879) – український письменник, поет-романтик, перекладач. Автор перекладу українською мовою всіх чотирьох Євангелія, «Діяння Апостолів», «Апокаліпсис», «Псалтир». Євангелія в перекладах Морачевського досі використовують під час богослужінь.
«Все минеться, правда зостанеться» (Пилип Морачевський)
Розгорнути
Народився Олександр Левада (Косяк)
(1909, с. Кривчунка, Черкаська область – 1995) – український драматург та кіносценарист. Автор творів «Гомін лісів Таращанських», «Південний захід», «Фауст і смерть», роману «Два кольори». За його сценаріями поставлені фільми «Українська рапсодія», «Берег надії», «Родина Коцюбинських»
Розгорнути
Народився Опанас Заливаха
(1925, с. Гусинка, Харківська область – 2007) – український живописець, відомий правозахисник-шістдесятник. Лауреат Шевченківської премії за твори останніх років «ХХ вік», «Мироносиці», «Українська мадонна», «Портрет Василя Стуса», «Портрет Шевченка», «Козака несуть», «Початок». Автор книги «Алла Горська. Червона тінь калини. Листи. Спогади. Статті».
«Все можна взяти в чужинця, окрім віри. Віра, взята у чужинця, губить» (Опанас Заливаха)
Розгорнути