chrome firefox opera safari iexplorer

Застосування практики Євросуду позитивно вплине на відкритість влади в Україні, – Інститут Медіа Права

18 грудня 2014 о 15:54

Державні органи продовжують безпідставно відмовлятися надавати інформацію, якою розпоряджаються, а суди не завжди виносять справедливі рішення у таких справах. Проте судову практику можна виправити із застосуванням досвіду Європейського суду з прав людини, – вважають експерти Інституту Медіа Права.

Інститут Медіа Права за підтримки Ради Європи видав та презентував збірку Рішень Європейського суду щодо доступу до інформації, отримати яку можна безкоштовно, звернувшись до організації.

Переглянути та завантажити видання в електронному вигляді можна на сайті Інституту Медіа Права. Експерти сподіваються, що Рішеннями Євросуду користуватимуться, зокрема, українські судді, враховуючи їх при винесенні власних рішень.

«Закон України «Про доступ до публічної інформації», співавторами якого були експерти Інституту Медіа Права, зафіксував ключові міжнародні стандарти у галузі доступу до публічної інформації, завдяки чому Україна увійшла до десятки найкращих країн світу за якістю законів про доступ до інформації. Проте судова практика ще потребує вдосконалення», – відзначив директор Інституту Медіа Права Тарас Шевченко.

У 1997 році Україна ратифікувала Європейську конвенцію з прав людини, що накладає на державу прямий обов’язок дотримуватися підходів Євросуду в національній практиці. Тим не менш, українські судді досі мало знайомі з тим, якими саме є ці підходи, та із самими Рішення Європейського суду.

«Для Європейського суду ключове значення завжди мають демократичні принципи та цінності, серед яких — суспільна важливість поширення інформації. Це те, чого досі не використовують наші судді, орієнтовані в силу традиції лише на буквальне тлумачення законів. І саме через це успішність судового захисту прав громадян на доступ до інформації залишається такою низькою», – пояснила юрист Інституту Медіа Права Віта Володовська.

Видання «Рішення Європейського суду з прав людини щодо доступу до інформації» було підготовлене в рамках Програми Ради Європи «Впровадження європейських стандартів в українському медійному середовищі» за фінансування Уряду Канади.

23 листопада

Інші дати
23 листопада відзначають:
  • День без покупок.
  • Чорна п’ятниця.
Розгорнути
Олександр Івченко
1903 – авіаконструктор, керівник розробки поршневих, пізніше турбореактивних двигунів для багатьох типів літаків, в т. ч. і літаків Як-40 і Ан-24. 1959 р. створив і очолив самостійне дослідне підприємство – Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес», з 1963 – його генеральний конструктор.
Розгорнути
Народився Микола Бунге
(1823, м.Київ – 1902) – вчений-економіст, державний діяч. Голова Кабінету Міністрів Російської імперії з 1887 до 1895 рр. За його керування бюджет вперше дістає статус документу обов'язкового до виконання всіма відомствами. У 1887 році добився скасування подушної податі з селян, за його ініціативою введено правила, що регламентували умови праці фабричних працівників. Підтримка М.Бунге розвитку індустрії України, іноземні інвестиції подвоїли видобуток вугілля в Донбасі та активно розвивали залізорудну промисловість Криворіжжя.
Розгорнути
Народився Микола Носов
(1908, м.Київ – 1976) – радянський письменник, автор знаменитої трилогії «Незнайко».
Розгорнути