chrome firefox opera safari iexplorer

Прип’ять може стати «містом-музеєм однієї людської помилки»

12 березня 2015 о 13:58

Таку ідею озвучив Голова Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Микола Томенко.

Він поінформував, що направив до Президента України пропозицію розглянути питання щодо майбутнього Чорнобиля і так званої зони відчуження в контексті підготовки до 30-річчя з дня катастрофи на ЧАЕС, а також, враховуючи те, що сьогодні, фактично, відсутні державні документи, які би визначали стратегію розвитку цього регіону.

Микола Томенко ще раз наголосив, що необхідно чітко визначити систему управлінської моделі даного регіону, де всі виробництва варто було би перенести на промисловий майданчик довкола Чорнобильської АЕС, а так звану 30-кілометрову зону відчуження ліквідувати і створити на її базі біосферний заповідник.

«Багато експертів і фахівців доводять, що це, по-перше, зекономить бюджетні кошти, по-друге, гарантує охорону природних комплексів, а також дасть можливість залучати інвестиції», – зазначив Голова Комітету.

Щодо долі міста Прип’ять, то Микола Томенко зазначив, що це – місто-музей однієї людської помилки, а тому воно мусить мати відповідний інформаційний центр, який би дав можливість будь-якій людині побачити на власні очі, до чого може призвести людська помилка.

«Стосовно міста Чорнобиль, то, звичайно, тут має бути адміністративний центр майбутнього біосферного заповідника, а всі виробництва варто було би розмістити на промисловому майданчику ЧАЕС», – вважає Голова Комітету.

«За будь-яких обставин, державі необхідна чітка, адаптована до сучасних умов стратегія розвитку цього регіону, щоб чорнобильську зону перетворити із зони «тіньової економіки і корупції» на територію просвітництва, науки та інвестицій», – підсумував Микола Томенко.

17 жовтня

Інші дати
17 жовтня відзначають:
  • Міжнародний день боротьби за ліквідацію злиднів
Розгорнути
Народився Володимир Жаботинський
(1880, м. Одеса – 1940) – єврейський письменник і публіцист, ідеолог та один з лідерів сіоністського руху.
Розгорнути
Народився Яків Головацький
(1814, с. Чепелі, Львівська область – 1888), український лінгвіст, етнограф, фольклорист, поет, священик і педагог. Співзасновник об»єднання «Руська трійця», співавтор збірника «Русалка Дністровая». Найважливіша праця «Народні пісні Галицької і Угорської Русі. кн. 1-4.»
Солоденька рідна мово, Як би-м тя рад вчути! Із глубини серця свого Рад би-м піснь добути. Проспіваю співаночки, Де-но які знаю, Як би-м учув голосочок Із рідного краю. (Яків Головацький)
Розгорнути

Новини Дивитися всі