chrome firefox opera safari iexplorer

Художниця вишила мозолі на руці, щоб показати цінність жіночої праці

27 квітня 2015 о 17:18

Таке просте, на перший погляд, жіноче заняття, як шиття незаслужено вважається легким і практично непомітним. Так само як і решта «традиційних» жіночих турбот.

Лондонський художник і фотограф Еліза Беннетт (Eliza Bennett) представила серію знімків під назвою «Woman's work is never done» (що у вільному перекладі означає «Жіноча робота не закінчиться ніколи»). На фотографіях зображена її долоня, вишита нитками. Здалеку вона виглядає як натерті мозолі.

Вся справа в тому, що переважна більшість вважає таку традиційно «жіночу» роботу, як прибирання, прання, шиття, приготування їжі, дуже легким і простим заняттям.

Використання вишивки, як суто жіночого заняття, дуже символічно. Ця робота вимагає від рукодільниць багатьох годин копіткої праці. Поколоті, огрубілі руки — це неминучі наслідки від такого заняття.

Джерело: gazeta.ua
Розділи: Новини культури

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути