chrome firefox opera safari iexplorer

Українці вимагають термомодернізації житлофонду — опитування

02 травня 2015 о 13:08

Українці переконані, що житловий фонд терміново потребує термомодернізації, адже більшість будівель побудована ще за нормативами радянського періоду і «просить» капремонтів.

Однією з найболючіших проблем житлово-комунального господарства залишається постійне погіршення технічного стану житлового фонду. Перш за все, це стосується багатоквартирних житлових будинків, які побудували раніше 1993 року за нормативами радянського періоду, що не були націлені на енергоефективність та енергозбереження.

Не випадково енергоспоживання таких будівель у кілька разів вище, ніж передбачено нинішніми нормами. І з роками, по мірі старіння будинків, ситуація лише погіршується, створюючи серйозні проблеми як державі, так і населенню. Вихід із такого становища тільки один — необхідно проводити масову санацію житлового фонду і його термомодернізацію. Це чудово усвідомлює і населення, і уряд, і місцеві органи самоврядування, проте серйозних змін в цьому напрямку поки не спостерігається.

Зокрема, жителям рекомендується обов'язково утеплити вікна і двері, щоб скоротити витік тепла, застосовувати тепловідбивні екрани за кожним опалювальним приладом, використовувати теплогенеруючі шпалери для стін і стель. Проте, це не найефективніші заходи. Повна термомодернізація включає необхідність виконання цілого комплексу робіт з утеплення огороджувальних будівельних конструкцій і вдосконалення внутрішньобудинкових систем інженерного забезпечення.

«Україна Комунальна» поцікавилася у своїх читачів, що вони думають про термомодернізацію житлового фонду.

Відповідне опитування проходило на електронних шпальтах інформаційного агентства у період з 20 по 27 квітня.

За результатами опитування виявилося, що 68% читачів вважають, що термомодернізація житлового фонду – це необхідність, адже більшість будівель потребує капремонтів. 14% голосувальників переконані, що без зміни законодавства і закордонних інвестицій термомодернізація неможлива. 13%респондентів зазначили, що вона наразі не на часі, є більш вагомі питання. 5%користувачів порталу «У.К.» не цікавляться питанням термомодернізації житлового фонду, адже живуть у новобудові. Лише 1% читачів відзначив, що термомодернізація близька до реалізації і невдовзі відбудеться.

5 серпня

Інші дати
Ілля Рєпін
1844 – визначний художник-реаліст українського походження.
Розгорнути
Народився Юрій Хорунжий
(1937, м. Київ - 2007) - український письменник, журналіст, громадський діяч. автор близько 30 книжок, історичних повістей, романів, оповідань та есе. Зокрема, "Скифи", "Гонитва до мосту", "Таємна грамота", "Гетьмани України" та ін. Упорядник книжки спогадів "Опреа СВУ - музика ГПУ", "Вибраних творів"  Л. Старицької-Черняхівської.
Розгорнути
Народився Борис Антоненко-Давидович
(1899, м. Ромни Сумської обл. - 1930) - український письменник, літературо- і мовознавець. Автор книжок "Запорошені силуети", "За ширмою", "Слово матері", "Як ми говоримо", "Смерть. Сибірські новели. Завищені оцінки".
Правильно й чисто говорити своєю мовою може кожний, аби тільки було бажання. Це не є перевагою вчених-лінгвістів, письменників або вчителів-мовників, це - не тільки ознака, а й обов'язок кожної культурної людини. Культурними в нас мусять бути всі, незалежно від того працює людина розумово чи фізично.
Розгорнути
Народився Борис Гмиря
(1903, м.Лебедин Сумська  область – 1969) - український оперний та камерний співак. Виконавець основних партій в операх «Тарас Бульба» Миколи Лисенка, «Наймичка» Миколи Вериківського, «Іван Сусанін» Михайла Глінки, «Русалка» Олександра Даргомижського,  «Фауст» Шарля Гуно).
Розгорнути