chrome firefox opera safari iexplorer

Український павільйон у Венеції представляє виставку «Надія! »

09 травня 2015 о 17:00

Національний павільйон України у рамках 56-ї Міжнародної виставки мистецтв у Венеції  (La Biennale di Venezia) представляє групову виставку під назвою «Надія!» за участі молодих українських художників, серед яких Євгенія Бєлорусець, Артем Волокітін, Микита Кадан, Жанна Кадирова, Микола Рідний, Анна Звягінцева та Відкрита Група, а також Сергій Жадан. Павільйон Україниорганізовано PinchukArtCentre.

Комісаром є Міністерство культури України, куратором проекту – Бйорн Гельдхоф, заступник арт-директора PinchukArtCentre.

Розташований у спеціально спорудженій скляній конструкції на набережній Семи мучеників (Riva dei Sette Martiri), безпосередньо на шляху від Арсеналу (Arsenale) до Венеційських садів (Giardini), Український павільйон – це  уособлення нової прозорої України, що відкривається світові. На тлі нещодавніх історичних подій та всупереч нинішньому збройному конфлікту в країні, цим виставковим проектом молоде покоління митців України виголошує свою віру у майбутнє своєї держави, вважають організатори.

У павільйоні представлені наступні витіори мистецтва:

«Клітка» Анни Звягінцевої уособлює протиріччя між свободою та ув'язненням, верховенством закону і беззаконням, силою і тендітністю.

Скульптура Микити Кадана, розташована поза стінами павільйону просто неба, посилається на минуле і дивиться в очі сьогоднішній війні. У своєму досліджені митець піднімає проблему історифікації конфлікту та протиставляє його радянському минулому України.

Євгенія Бєлорусець змальовує невидимих шахтарів, які віддають перевагу життю і праці в зоні конфлікту, але відмовляються брати участь у війні, намагаючись «врятувати» своє майбутнє щоденною роботою у шахтах.

Відкрита Група та Євгенія Бєлорусець у різний спосіб підкреслюють почуття обов’язку і відповідальність людей у збройному конфлікті. Їхні роботи виявляють різне ставлення до ситуації членів одного суспільства. Відкрита Група розповідає про молодих новобранців і членів їх сімей, які чекають на повернення хлопців з війни.

У свою чергу Жанна Кадирова, зазираючи в майбутнє через призму недавнього минулого, представляє Україну невід’ємною частиною світу.

Артем Волокітін у своєму полотні звужує реальність життя до акту насильства, який переходить від надії до страху, від смерті до величі.

«Сліпа пляма» Миколи Рідного та Сергія Жадана демонструє наслідки насильницьких дій, але протидіє появі обмеженого бачення, яке спонукає до радикалізації думки.

На честь відкриття павільйону культовий український рок-гурт «Океан Ельзи» зіграв концерт просто неба на набережній міста.

Джерело: zaxid.net
Розділи: Суспільство

20 вересня

Інші дати
Наталія Лотоцька 
1938 – театральна актриса. Лауреат Шевченківської премії. Ролі: Пріська («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), Хведоска («Дві сім’ї» М. Кропивницького), Поліксена («Кассандра» Лесі Українки) та ін. Ведуча передачі Українського радіо «Від суботи до суботи» (понад 30 років). 
Розгорнути
Народився Іван Світличний
(1929, с. Половинкине Луганської області - 1992) - український мовознавець та поет. Твори "Ґранатові сонети", "Серце для куль і для рим", "У мене тільки слово".
Свободу не втікати з бою, Свободу чесності в бою, Любити те, що сам люблю, А не підказане тобою, Свободу за любов мою Хоч і накласти головою, А бути все ж самим собою, — Не проміняю на твою, Ліврейську, жебрану, ледачу, Вертку, заляпану, як здачу, Свободу хама й холуя. Несу свободу в суд, за грати, Мою від мене не забрати — І здохну, а вона — моя. (c) Іван Світличний, 1929
Розгорнути

Новини Дивитися всі