У Львові планують створити громадську наглядову раду з питань охорони пам’яток культурної спадщини, розташованих на території, що включена до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Також, своїм розпорядженням голова Львівської ОДА Олег Синютка припинив діяльність юридичної особи Державного історико-архітектурного заповідника у Львові.
Відповідне розпорядження Синютка підписав 5 травня.
До складу ради, в разі їх згоди, пропонується внести 22 людини. Серед них — історик Ярослав Грицак, культуролог Тарас Возняк, директор Державного історико- архітектурного заповідника у м. Жовкві Володимир Герич, генеральна директорка Львівської національної галереї мистецтв ім. Б. Возницького Лариса Разінкова-Возницька.
Положення про громадську наглядову раду розроблять та подадуть на затвердження Синютці до 1 червня 2015 року.
Голова Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури Андрій Салюк в коментарі підтвердив, що мав розмову з Олегом Синюткою про доцільність створення наглядової ради — органу, який би давав оцінку діяльності чи бездіяльності влади у цій темі.
Натомість рішення про ліквідацію заповідника Салюка здивувало, тим більше, що, згідно з документом, він є головою ліквідаційної комісії.
За його словами, кілька років тому Львівська ОДА видала розпорядження про створення заповідника, — а, по суті, відновлення існуючого раніше, — та про призначення Салюка директором. Однак, наказу про призначення в результаті так і не з'явилось через протидію тодішнього начальника управління культурної спадщини Львівської ОДА Валерія Потюка.
Відтак, попри наявність усіх необхідних документів — зокрема, розпорядження голови Львівської ОДА, заповідник так і не почав діяти.
На думку Салюка, заповідник у Львові мав би стати науковою установою, на відміну від чиновницьких інституцій.
Начальниця управління охорони історичного середовища Львівської міськради Лілія Онищенко розповіла , що державний історико-архітектурний заповідник у Львові був створений у 1975-му році постановою Ради Міністрів УРСР, а у 1994-му році перестав існувати як дирекція.
«У 1975-му році створення такого заповідника мало сенс — адже вся власність тоді була державною, і його дирекція могла мати у власності конкретні пам'ятки Львова. Це була наукова структура, яка фінансувалася з державного бюджету. І на той момент інших механізмів не було. Однак робити це через 40 років — означає визнавати, що ми не розвиваємось», — каже Онищенко.
Нині ж, за словами Онищенко, розпорядження Синютки, по суті, ні на що не впливає — адже ліквідовує неіснуючу структуру.
Що ж до створення громадської наглядової ради, то тут Онищенко висловлюється оптимістичо — за умови, якщо до складу ради будуть, за її словами, входити «достойні люди».
