chrome firefox opera safari iexplorer

Навколо садиби Косачів у Колодяжному розгортається небезпечне будівництво

13 травня 2015 о 09:05

Наступ на садибу Лесі Українки у селі Колодяжному продовжується. Як повідомляє «Музейний простір Волині», наразі тут планують здійснювати повномасштабну забудову.

Донедавна Колодяжненський літературно-меморіальний музей Лесі Українки мав цілком недоторкану охоронну зону, на яку ніхто, ні за яких перемін влади, не посягав. Вона була доглянута: підкошена, підрізана... Музейні сусіди у 1978 році віддали частину власних земельних ділянок для побудови літературного музею; взамін отримали земельні ділянки, які розміщенні в охоронній зоні музею (без права забудови та приватизації).

Ситуація почала змінюватися із сумнозвісною операцією „ТОПОЛІ”. Було вирізано 140 тополь, які росли на землі, яка належить музею, і добровільною здачею земельних ділянок під забудову.

Зараз планується повномасштабна забудова охоронної зони музею в районі парку, ставка і кадуба Лесі Українки (7 ділянок).

Забудова загрожує втратою частини парку ім. Лесі Українки, Косачівського ставка, екологічною небезпекою від стоку каналізаційних вод, які будуть потрапляти у ставок, пишуть Волинські новини.

wikipedia.org

 wikipedia.org

Довідково

Музей Лесі Українки у Колодяжному, літературно-меморіальний музей у с. Колодяжному Ковельського району Волинської області, заснований 1949 в садибі, в якій Леся Українка прожила дитячі й юнацькі роки.

Славетна українська поетеса Леся Українка в селі Колодяжному (Ковельський район Волині) розпочала та написала близько 80 літературних творів, серед яких «Конвалія», «Сафо», «Русалка», «Співець», «В’язень» та ін.

В експозиції музею представлені меморіальні речі як самої Лесі Українки, так і родини Косачів, прижиттєві видання творів поетеси та її матері Олени Пчілки, речі побуту та етнографії Волині, відтворені фрагменти робочого кабінету і сільської хати.

14 квітня

Інші дати
Іван Кавалеридзе 
1887 – український скульптор, кінорежисер, драматург, сценарист. Автор пам’ятників княгині Ользі в Києві, Т. Шевченку, Г. Сковороді.
Розгорнути
 Леонід Булаховський
1888 – український мовознавець. Автор праць із загального, українського і російського мовознавства, славістики, методики викладання мови та ін. Досліджував мову творів Т. Шевченка.
Розгорнути
Народився Макар Вронський
(1910, м.Борисов, Білорусь – 1994) - український скульптор. Автор пам»яників Богдану Хмельницькому у Чигирині Черкаської області, Тарасові Шевченку у Канаді (Палермо), м.Донецьку, Михайлові Коцюбинському у Вінниці.
Розгорнути

Новини Дивитися всі