Свято першого снопа на хлібному лані Золотоніщини 11 липня відзначали за народними українськими традиціями – із примовляннями на добрі жнива та обрядовими піснями.
Адже на зажинки господарі довго чекали й старанно готувалися до цієї події – вважалося, що дотримання звичаїв гарантує сприятливі жнива, а це значить, що цілий рік родина буде з хлібом.
Хліб в українців здавна був світоглядною основою. Відомий французький прозаїк Оноре де Бальзак, який був в Україні 1850-ого року, в листі своєму другові повідомляв, що, вивчаючи місцеві звичаї, записав 77 видів приготування хліба!
Голова фонду “Рідна країна” Микола Томенко нагадав присутнім, що зажинки на Черкащині почали святкувати, відроджуючи народні традиції, дев’ять років тому.
“Тоді ми цю справу започаткували і я радію, що сьогодні черкаська влада це підтримує, і в багатьох областях традицію саме зажинок, а не обжинок, як це було за радянські часи, почали підтримувати теж, – сказав Томенко. – Але ми не залучаємо чиновників чи владу. Натомість долучаємо тих людей, які вийшли з Черкащини, шанують і поважають цей край, відомих і авторитетних людей, які вболівають за Україну і прославляють її в мистецтві, спорті чи в політиці. Починаються жнива – і вони тут, на полі, від першого снопа й до останнього вболівають, аби був урожай”.
Гостями нинішнього дійства стали дворазова чемпіонка світу, бронзова призерка Олімпійських ігор у Пекіні (2008 р.), краща спортсменка 2011 року з класичного п’ятиборства Вікторія Терещук, один із найсильніших людей планети черкащанин Віктор Юрченко, відомий український музикант і волонтер, лідер гурту “Антитіла” Тарас Тополя.
Вікторія Терещук не приховувала позитивних емоцій після того, як вижала серпом сніп хліба.
“Це прекрасно. Занурилася в коріння нашої землі. Почуття, коли ти черпаєш енергію із джерел наших українських звичаїв, долучаєшся до давніх традицій – дуже цінний досвід для мене”, – зізналася спортсменка.
“Дійство сакральне. Хтось святить зброю, а ми, українці, споконвіку хлібороби, готові працювати на землі, не чіпати чужого, святимо коси, щоб важкою працею мати хліб. Але коли приходить ворог – ми готові дати відсіч. І це показали не один раз в історії. По лівому берегу Дніпра ми можемо сьогодні сіяти пшеницю, збирати збіжжя, тут немає мін, “Градів” і гнида з Кремля сюди не доповзла завдяки тому, що ми всі свого часу вперлися і не дали їй це зробити”, – сказав Тарас Тополя.
Після освячення початку жнив митрополитом Черкаським та Чигиринським владикою Іоаном, чоловіки вийшли в поле з косами, а жінки – з серпами.
Перший сніп прикрашали квітами й стрічками, потім ставили в хаті на покуті під образи як оберіг усієї родини та символ її благополуччя. Першого снопа квітчали тільки польовим зіллям – ромашками, волошками, маківками, сокирками, які згодом використовували для лікувального чаю. Після завершення жнив сніп ховали у комору, аби на Святвечір уже як дідуха занести у хату…
