Скандал довкола Українського центру оцінювання якості освіти, результатів ЗНО та можливої їх підробки «стійким злочинним об'єднанням», про що заявила Генеральна прокуратура, дійсно виглядає, м’яко кажучи, неадекватним і створює кілька суттєвих проблем.
По-перше, проблему для вступної кампанії, що розпочалася і, як завжди, викликає багато емоцій, дискусій і застережень. По-друге, прокуратура нинішнім скандалом «підлила масла у вогонь» і може створити додаткові проблеми у рішенні вишів про зарахування абітурієнтів.
Я не берусь тут нікого захищати, але зрозуміло: якщо мова йде про несанкціоноване втручання до «Системи оцінювання якості освіти» та «Реєстру осіб, які пройшли зовнішнє незалежне оцінювання» для зміни інформації, що обробляється в ньому, на користь третіх осіб, то прокуратура мала би діяти, на мою думку, більш професійно — із наведенням конкретних фактів, доказів та затриманням конкретних чиновників. Причому, це мало би відбуватися достатньо оперативно.
Натомість історія з обшуками в Українському центрі оцінювання якості освіти мені дуже нагадує історію з колишнім Головою ДСНС Бочковським. Тільки тут не вистачило наручників і уряду. Як відомо, про «справу Бочковського» вже давно забули, і наскільки я розумію, фініш її розслідування не такий вже близький...
Тому, якщо прокуратура не хоче перетворити і цю справу на чергове «шоу», вона зобов’язана якнайшвидше поінформувати про її зміст, навести докази та розкрити прізвища учасників цього «стійкого злочинного об'єднання».
Отож, на мою думку, тест на «історію з тестами» прокуратура поки що не пройшла.
Але і сама команда ЗНО, значною мірою, не пройшла випробування не тільки з процедурою та механізмом проведення тестування, а і зі змістовними параметрами цих тестів.
Давайте подивимось на статистику нинішнього тестування. У цьому році ЗНО складало близько 270 тисяч абітурієнтів. Не склали більше 70 тисяч осіб. Як ми розуміємо, це надзвичайно велика кількість. Це означає, що ці молоді люди не подолали пороговий бал «склав/не склав» по якомусь одному з предметів, і тому тепер вони не мають права вступати до вищих навчальних закладів.
Тут я абсолютно переконаний, що йдеться не лише про низький рівень знань та низький рівень викладання у школах (хоча, це так само має місце). Але насамперед – про, м’яко кажучи, неідеальні запитання тестів ЗНО, часом складні і двозначні. Водночас, принцип «порогового бар’єру», тобто нестача усього одного чи кількох балів, вирішує долю абітурієнтів – позбавляє їх права вступати до вишів.
До мене особисто зверталися багато батьків, розповідаючи історії, коли їхні діти мали надвисокі бали по одних предметах, скажімо, гуманітарних, а з математики – до «порогу» їм не вистачило усього 1 балу... Очевидно, треба думати над тим, як вдосконалювати систему ЗНО, щоб не допускати таких ситуацій.
Але спеціально хочу звернути увагу на тестування з української мови. Як відомо, більш як 23 тисячі випускників не матимуть право вступати до вишів, оскільки не склали тести з української мови та літератури. І, як казав класик, можна лише уявити, що абітурієнти та їхні батьки при цьому думають і говорять про «нашу мову». Причин, як на мене, кілька: це й загальнодержавне та владне зневажливе ставлення до рідної мови, доволі низький рівень викладання в багатьох школах країни, а також наслідки неадекватного тесту з предмету. Чого тільки варті запитання за твором Галини Пагутяк «Маленький шлях — не для людей...», які сформулювали БЕЗ ЇЇ ЗГОДИ!
Звертаю увагу і на ситуацію з регіональним мовним «антирейтингом», що дає підстави щонайменше для роздумів. Так, мовний «антирейтинг» за результатами ЗНО очолили Закарпатська, Чернівецька та Рівненська області!
Перелік областей за кількістю шкіл 10 або більше випускників яких не подолали поріг «склав / не склав» з української мови і літератури в 2015 році
№ | Область | Кількість шкіл, учні яких не склали ЗНО | Загальна кількість шкіл в області * |
1 | Закарпатська | 92 | 670 |
2 | Чернівецька | 37 | 436 |
3 | Рівненська | 27 | 680 |
4 | Одеська | 19 | 887 |
5 | Івано-Франківська | 15 | 744 |
6 | Тернопільська | 7 | 849 |
7 | Херсонська | 5 | 479 |
8 | Запорізька | 5 | 609 |
9 | Волинська | 5 | 773 |
10 | Львівська | 5 | 1399 |
11 | Донецька | 4 | 558 |
12 | Дніпропетровська | 3 | 1 016 |
13 | м. Київ | 2 | 506 |
14 | Сумська | 2 | 540 |
15 | Полтавська | 2 | 708 |
16 | Вінницька | 1 | 892 |
17 | Житомирська | 1 | 802 |
18 | Кіровоградська | 1 | 542 |
19 | Миколаївська | 1 | 556 |
20 | Харківська | 1 | 837 |
21 | Хмельницька | 1 | 803 |
22 | Чернігівська | 1 | 613 |
Це означає, що сьогодні держава загалом і відповідні відомства зокрема системно не займаються державною мовною політикою.
Загальний підсумок такий: вимагаємо від прокуратури якнайшвидше оприлюднити результати розслідування і завершити нинішню істерію довкола ЗНО. А відповідальним за тестування із залученням експертів та фахівців необхідно ретельно проаналізувати, як ЗНО відбувалося у цьому році і як не допустити помилок у наступному.
Отож, поки що тести-2015 не зовсім задовільно склали не лише школярі та вчителі, а і Генеральна прокуратура та Український центр оцінювання якості освіти.