За уявленнями наших прапрадідів, починаючи від свята «Сорок Святих», яке припадає на 22 березня, з вирію прилітає 40 різних видів пташок: лелек, ластівок, зозуль, жайворонків, гусей, шпаків, качок, солов`їв та інших мешканців безкраїх українських левад, гаїв та дібров…
Починаючи з цього дня малюки, підлітки та дівки веснянками відзначали «Солов`їний Великдень». У цих веснянках, що дійшли до нас, напевне, ще з часів давніх трипільців, звучали звернення до птахів, що повертаються з вирію. Птахів закликали, запитуючи про долю майбутнього врожаю, та прохали принести лагідне та тепле літечко. Веснянки, що виконувались на розталих від снігу галявинах, мали на меті привітати пташок, що повертаються з вирію – теплих країв, бо з поверненням пернатих поверталось не тільки тепло, але й достаток на рідну козацьку землю.
«…Чом же ж ти, соловейку,
Рано з вирію прилетів,
Іще на горах сніженьки лежать,
Іще по долинах криженьки стоять.
Ой я тії сніженьки крильцями розжену,
Ой я тії криженьки ніжками потопчу!»
Матері спозаранку виготовляли ритуальне печиво. Печиво було різноманітної форми у вигляді всіляких пташечок із дзьобиками, крильцями, гребінчиками та хвостиками. Їх ще називали — «буслики», «сороки», «птички», «пташки», «жайворонки». Інколи пташечок садовили на бублик, нібито на гніздечко, або ж прикріплювали ще сире тісто до вишневих гілочок та дбайливо випікали у печі. Малюки, тримаючи в руках таку зграйку «жайворонків» чи «бусликів», нанизаних на вишневий прутик чи прикріплених до бублика, весело гасали довкола хат, махаючи вишневими гілячками з печивом, та закликали весну. Діти вірили, що після таких закликів до птахів весна не забариться. Крім своїх дітей козацькі неньки обдаровували вишневими гілками з «жайворонками» ще й сусідських дітлахів. Адже вважалось, що обрядове печиво у вигляді «пташечок», котре з`їдають діти, допоможе пернатим друзям вижити ще в студені березневі дні. Малюки навмисне залишали для пернатих друзів на проталинах крихти або ж вішали прутики із печеними із тіста «жайворонками» на гілки дерев у садку обіч хати. Задобрюючи птахів, діти знали, що допомагають батькам у господарських справах. Тож на їхньому подвір`ї обов’язково добре плодитимуться гуси, кури, качки, адже Божа Благодать від умилостивлення птахів, що повертаються з далеких країв, обов`язково мала перейти й на домашню птицю.
22 березня козацьке селище «Мамаєва Слобода» оголошує дитяче свято та чекає малюків і дорослих, аби спільно козацькою родиною «Солов`їний Великдень» справляти – пташок з вирію закликати! Адже після свята «Сорок Святих» не тільки соловейко із жайворонком, але й сорока іменинниця, так здавна вважалось на Наддніпрянщині.
Початок заходу 22 березня 2014 року о 12-00 на садибі Гончара.
В програмі святкувань:
— Виконання веснянок спільно з фольклорними гуртами «Добривечір» та «Вулиця»
— Водіння хороводів та закликання весни
— Майстер-клас із виготовлення та випікання в печі української хати «жайворонків» та «бусликів»
— Для бажаючих буде працювати козацька «Казкова хатина»
Для тих, хто не зможе прийти на «Солов’їний Великдень», сповіщаємо, що обряд «Закликання пташок» із веснянками та майстер-класи із випікання «жайворонків» чи «бусликів» для бажаючих та організованих груп будуть проводитись щоденно в період з 23 березня по 1 квітня за попереднім замовленням.
Телефони для довідок та попереднього запису на майстер-класи: 361-98-48; 066-091-10-76, електронна адреса.: mamayevasloboda@gmail.com
Давайте спільно привчати дітей любити рідну українську землю!
«Ой чом ти, буслю, Не вилітаєш, Чом дітям весни не даєш»?
