chrome firefox opera safari iexplorer

Фестиваль «Гетьманського борщу із зеленої кропиви» та шпаркого козацького гумору на «Мамаєвій Слободі»

Дата події:25-26 травня 2013 р.
Місце події:"Мамаєва Слобода" (Київ, вул. М. Донця,2)
Більше про подію:

Наші прадіди Запорозькі козаки, в добу середньовіччя, тримаючи в страху всю малу Азію, а також чималий кусень Європи та Сибіру, любили уїдливо позбиткуватись та пожартувати над бузувірами, цебто тими, хто зневажав нашу віру, мову, традиції та самобутню культуру.

До нашого часу дійшов бойовий заклик Запорозьких козаків до православного люду України у ХVII ст.: „Хто хоче за віру християнську бути посадженим на палю, хто хоче бути четвертованим, колесованим, хто ладен стерпіти усілякі муки за святий хрест, хто не боїться смерті — приставай до нас. Не треба боятися смерті: від неї не вбережешся. Таке козацьке життя".

…Саме тому, серед ворогів української землі, стосовно козаків виникла навіть така легенда, буцімто вони помирали справжньою смертю не після першої, не після другої та й навіть не після третьої, а лише після четвертої смертельної рани…

Отакі були наші прадіди – лицарі Війська Запорозького Низового!

Панове товариство, козаки з «Мамаєвої Слободи» запрошують Вас та Ваші родини згадати свій давній лицарський родовід.

А відтак давайте спом`янем, що і наш Бог не вбог, що і ми на своїй землі люди!

Фестиваль «Гетьманського борщу із зеленої кропиви» та шпаркого козацького гумору на «Мамаєвій Слободі» буде проходити впродовж двох днів – 25 та 26 травня 2013 року. Початок заходів о 12-00.

На кону (сцені) ярмаркового майдану козацького таки селища «Мамаєва Слобода» о 12-00 пани студеї, рівно як і козаки та козачки, читатимуть вірші Степана Васильовича Руданського (1834—1873) про наше таки, українське життя-буття.

Фольклорні колективи співатимуть козацьких жартівливих пісень, а кухарі у великих казанах на відкритому вогні готуватимуть знаменитий «Гетьманський борщ із зеленої кропиви», смажитимуть перепілок, які подаватимуться до підливи із зеленої кропиви. На великих ринках (сковорідках) смажитиметься домашня ковбаса із зеленою кропивою, а хто не дуже голодний, той залюбки зможе поласувати смачнючі наддніпрянські пироги начинені січеними перепелиними яйцями та зеленою кропивою. В казанах варитимуться також річкові раки, котрі також подаватимуться на тарелях оздоблених зеленою кропивою. Для гостей на майдані готуватиметься знаменитий козацький куліш. Охочі зможуть взяти особисту участь у інших козацьких розвагах та пустощах… Ви запросто, якщо у дітей Вашого батька кишка не тонка, зможете поборотись із козацьким богатирем прямісінько на майдані, залізти на величезний стовп за подарунком для коханої, або ж помірятись із козаками вправністю за кухоль пива.

Гості фестивалю зможуть взяти участь у численних майстер-класах із давніх ремесел та трудових навичок. Крім того, козаки «Мамаєвої Слободи» проводитимуть майстер-клас із шаблювання (фехтування на шаблях), стрільби з лука, метання бойової сокири та списа. Бажаючі, спільно з козаками зможуть покататись верхи на конях, або ж на возі.
Перед початком фестивалю кращий на Євроазійському континенті підрозділ козаків із «Мамаєвої Слободи» під орудою Президента «Об`єднаної Ліги професійних кінних каскадерів» Наказного отамана Олега Юрчишина здійснять показовий бій верхи на конях із чамбулом ординців.

Але і це не все. У межах заходу відбудеться ще одна подія, а саме: відкриття ХАТИ ЗНАХАРКИ! Її патронуватиме добре відома в етнологічних професійних колах дослідниця Ірина Ігнатенко — кандидат історичних наук, доцент кафедри етнології та краєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, авторка двох монографій, які вже стали бестселерами «Народна медицина українців Середнього Полісся: традиції та сучасність (на польових етнографічних матеріалах) та «Жіноче тіло у традиційній культурі українців».

Під час відкриття хатки знахарки Ірина Ігнатенко прочитає лекцію про носіїв народних медичних знань – знахарів та чаклунів, про самі хвороби (їх класифікація, етіологія, термінологія) та способи їх лікування. Під час презентації продаватимуться книжки авторки за ціною видавництв.

Початок презентації «Хати знахарки» розпочнеться 25 травня 2013 року о 12-00 на садибі ворожки, в козацькому таки селищі «Мамаєва Слобода». Пані Ірина Ігнатенко не тільки є кандидатом історичних наук, доцентом кафедри етнології та краєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, але й спадковою знахаркою, котра дуже багато знає від своєї бабусі про знахарську ботаніку наших прадідів…

Наводимо деякі відомості зі знахарської ботаніки наших прабабусь.

ПЛАКУН збирають на вранішній зорі в Іванів день; його корінь викопують без заступа і без ножа. Він проганяє домовиків, відьом и нечисту силу, які стережуть скарби.

ПАПОРОТЬ збирають проти Іванового дня; потрібен цвіт цієї трави. Але він цвіте лише о півночі і охороняється нечистою силою. О півночі вибивається брунька квітки, ця брунька рухається і стрибає, кожної миті збільшується, набуває колір розжареного вугілля, рівно о 12 годині з тріском розгортається і вогняним цвітом освітлює все навкруги, але у ту саму мить нечиста сила зриває її. Тому, той хто хоче знайти цю квітку, повинен іти звечора до лісу, відшукати кущ папороті, стати поруч, окреслити себе і траву. Коли нечиста сила стане кликати чи лякати, заговорить голос рідних, нареченої, не треба озиратися, оглядатися. У того, хто озирнеться – голова так і залишиться, а інколи ще й задушиться. Хто зірвав квітку – тому боятись вже не треба; він знайде скарби, може стати невидимим, володітиме землею, водою і, навіть, нечистою силою. Варто лише підкинути квітку догори, і якщо вона буде мерехтіти зіркою над яким-небудь місцем, а потім впаде на землю – сміливо починайте копати: під тим місцем скарб…

ПРИКРИТ – ця трава використовується проти весільних намовлянь; її збирають з 15 серпня до 1 жовтня, тобто між першою Пречистою і Покровою.

НЕЧУЙ-ВІТЕР росте зимою на берегах озер та річок. Його збирають з 31 грудня на 1 січня, о півночі. Видячі люди не можу його знайти; для цього треба просити сліпих, вони відчувають присутність цієї трави, наближаючись до неї у них починає колоти в очах. Вона користа підчас переправ через річки, а також рибалкам.

СОН-ТРАВА. ЇЇ темно-блакитна квітка розпускається у квітні. У 1829 році у телеграфі і у 1832 році особливою книгою у видав опис майже усіх цих трав у віршах. Квітку сон-трави треба класти під подушку, і те, що насниться — те збудеться.

ТИРЛИЧ росте і збирається лише у Києві, перед Івановим днем, на Лисій горі, але оскільки в цю ніч всі відьми туди злітаються – то з партикулярних людей лише той може мати тирлич, хто попередньо знайшов плакун.

РОЗРИВ – ця трава розриває всякий метал на дрібні шматки, замки підземель, котрі оберігаються нечистою силою, можуть бути відкриті тільки цією травою. Але ця трава надзвичайно рідко зустрічається і навіть самі знахарі дуже дорого за неї платять. Адже вважається, що тільки тей, хто має траву плакун та квітку папороті, той лише може знайти і РОЗРИВ.

Для бажаючих забронювати столик в «Шинку — коса над чаркою» тел.: 044-361-98-48; 066-091-12-79, або ж замовити екскурсію, тел: 066-091-10-76. Електронна адреса: mamayevasloboda@gmail.com
Терпи козак горе, будеш пити мед!

27 червня

Інші дати
Владіслав Заремба 
1833 –  український композитор, піаніст і педагог. Автор пісень, фортепіанних п’єс (30 вокальних творів на слова Т. Шевченка), збірок музичної літератури для дітей, обробок українських народних пісень («Де ти бродиш, моя доле» та ін.).
Розгорнути
Народився Олександр Сердюк
(1900, с.Бзів Київська область  – 1988) - український актор театру та кіно, режисер, педагог. Найкращі ролі в українському репертуарі - Сава Чалий («Сава Чалий» І.Карпенко-Карий), Мокій («Мина Мазайло» М.Куліш), Командор («Камінний господар» Л.Українка), Богун, Кобза («Богдан Хмельницький, «Загибель ескадри» О.Корнійчука та ін. Зіграв у кінофільмах «Коліївщина», «Прометей», «Назар Стодоля», «Запорожець за Дунаєм», «Українські мелодії», «Доля Марини».  
«Хто хоче бути великим артистом, той не повинен бруднити себе» (Володимир Винниченко)
Розгорнути

Новини Дивитися всі