chrome firefox opera safari iexplorer

«Ігри чубатих слов`ян» на «Мамаєвій Слободі»: Коло третє

Дата події:16 липня 2011 о 15:00
Місце події:Київ, "Мамаєва Слобода" (вул. Михайла Донця, 2)
Більше про подію:

Третє коло Всеукраїнських змагань з традиційних слов`янських бойових видів єдиноборств за участі провідних борців Української Держави чотирьох регіонів.

«Наддніпрянці» — команда борців під цією назвою представлятиме Центральний регіон корінних козацьких земель Київської, Черкаської, Полтавської, Чернігівської, Кіровоградської, Житомирської та Вінницької областей.

«Степовики» — команда борців під цією назвою представлятиме Південний регіон корінних козацьких земель Запорізької, Одеської, Херсонської, Миколаївської, Дніпропетровської області та АР Крим.

«Слобожанці» — команда борців під цією назвою представлятиме Східний регіон корінних козацьких земель Донецької, Харківської, Луганської та Сумської областей.

«Левунці» — команда борців під цією назвою представлятиме Західний регіон корінних козацьких земель Львівської, Волинської, Рівненської, Хмельницької, Чернівецької, Івано-Франківської, Закарпатської, Тернопільської областей.

Під удари гармат та бій бойових козацьких литаврів у дружніх поєдинках зійдуться кращі та найсильніші богатирі України – «Чубаті слов`яни».

На острові, що посеред озера Красавиця, з якого бере початок легендарна річка Либідь, на кілька метрів над водою вивищуватиметься борцівський ринг.

Команди «Чубатих слов`ян» лава на лаву та один на один будуть проводити поєдинки з традиційних слов`янських єдиноборств (дужань). До наступного кола вийде та команда, в якій хоча б один борець зможе утриматись на помості, що на острові, і його не скинуть у воду озера Красавиця.

«Ігри чубатих слов`ян» присвячуються шляху Київського князя Святослава Хороброго (942 р. – 972 р.). «Запорожець на престолі» — так охарактеризував військові доблесті Київського князя історик М. Грушевський. Не лише військові звитяжні перемоги, але й сама зовнішність Великого Київського князя наводить на думку про лицарів степу – козаків.

На думку багатьох вчених слово «козак» — санскритське, й первісно звучало як «косак», походить від слова «коса» (чуб) – ознака шляхетності роду давніх скіфів та сарматів.

От як описує візантійський історик Лев Діакон, що був учасником переговорів візантійців і русів, зустріч між Київським князем Святославом та Візантійським імператором: «Показався і Святослав, що приплив на ріці на скіфському човні; він сидів на веслах і веслував разом із наближеними, нічим не відрізняючись від них. Ось якою була його (князя Святослава) зовнішність: помірного зросту, не надто високого і не дуже низького, з кошлатими бровами і ясно-синіми очима, кирпатий, безбородий, з густим, дуже довгим волоссям над верхньою губою (вуса). Голова в нього була зовсім гола, але з одного боку її звисало пасмо волосся (оселедець) – ознака знатності роду; міцна потилиця, широкі груди та всі інші частини тіла були цілком співмірні, однак виглядав він похмурим і диким. В одне вухо його була вдіта золота сережка; вона була прикрашена карбункулом, обрамленим двома перлинами. Одежа його була біла і відрізнялася від одежі його наближених тільки чистотою. Сидячи в човні на лавці для веслярів, він поговорив трохи з імператором про умови миру і поїхав. Так закінчилася війна ромеїв зі скіфами.»

Йдучи в похід на ворогів, Святослав посилав поперед себе гінця з посланням: «Іду на ви!» (цебто «Я йду на вас!»).

Своїми стрімкими ударами князь із своєю непереможною дружиною «чубатих слов’ян» у 964 році покорив та примусив платити данину плем`я в’ятичів, які заселяли лісисте межиріччя Оки і Волги (на якому зараз стоїть Москва). В 965 році підкорив волзьких булгарів. Далі переміг хазар, а також ясів і касогів. Здобув численні перемоги над військом великої Візантії та болгар.

Гаслом великого вождя «чубатих слов`ян» було: «Помремо але не осоромимо землі нашої!»

Саме від нього — Великого Київського князя Святослава, який мав чуба (оселедця), довгі вуса та сережку в вусі, як це за традицією було й пізніше у Запорозьких козаків, — починається руська військова традиція, яку з успіхом перейняли, продовжили та розвинули його правнуки – лицарі Війська Запорозького Низового.

Тож, продовжуючи змагання «Ігри чубатих слов`ян», ми хочемо, аби всі згадали про славні діла наших великих прадідів.
11 червня 2011 р. у Другому колі «Ігор чубатих слов`ян» — «Левунці» (м. Львів) здолали «Степовиків» (м. Сімферопль АР Крим).

Таким чином, третє коло «Ігор чубатих слов`ян» пройде 16 липня 2011 року. На острові, посеред витоку річки Либідь, будуть змагатись «Слобожанці» (м. Донецьк) з «Наддніпрянцями» (м. Київ).

«Слобожанці» (м. Донецьк) спробують скинути з острова в воду команду «Наддніпрянців» (м. Київ). Вам цікаво, хто ж переможе, залишившись на осторові? Приходьте до нас!

Початок змагань заплановано на 15-00.

Всі, хто хоче побачити, як кращі бійці України із Донецька, Львова, Сімферополя та Києва борються між собою «лава на лаву» (стінка на стінку) та один на один, намагаючись викинути супротивника сторчака з острова в воду – приходьте до нас вболівати за своїх земляків на «Ігри чубатих слов`ян»! Переможені обов`язково будуть скинуті у воду озера й на острові зможе залишитись тільки найсильніша команда борців «чубатих слов`ян» із Півдня, Заходу, Центру чи Сходу України.
Перед змаганнями 16 липня 2011 року о 14-00 відбудеться концерт фольклорних колективів та виконавців. А також:

Агов!!! Отзовіться, козаки!

Всім парубкам, котрі прийдуть зі своєю чорнобровою дівчиною та захочуть перед нею показати свій хвацький парубоцький гонор, кращі бійці від «Чубатих слов`ян» запропонують дружній поєдинок на острові.

Правила такі: парубок впродовж хвилини матиме можливість скинути бійця команди «Чубатих слов`ян» у воду, при цьому борець не буде застосовувати проти парубка жодних борцівських прийомів, а має право лише ухилятися, викручуватись та притримувати парубка. Парубок же буде мати всі наявні у нього можливості застосовувати проти борця будь-які чесні засоби боротьби з тим, аби зіштовхнути «Чубатого слов`янина» сторчака у воду.

Якщо ж парубок за 1 (одну) хвилину впорається з борцем та все ж таки зіштовхне його у воду, то нагородою для нього та його коханої буде цінний приз від команди «Чубатих слов`ян», а також романтична вечеря при свічках на двох від козацького селища «Мамаєва Слобода» в «Шинку Коса над чаркою» із розрахунку 250 грн. на особу.

Парубок, котрий програв, тобто не зіштовхнув з помосту борця, має право реваншу на наступних змаганнях – 30 липня 2011 року.

Анумо хлопці, чи є у Вас ще порох у порохівницях, чи не розв`яжеться у Вас пуп? Чи зможете Ви здолати одного з кращих борців України на помості серед озера Красавиця, з якого бере початок легендарна річка Либідь?

Доведіть своїй яснолицій панночці, що Ви-таки справжній боєць і направду можете «втерти маку» будь-якому мацапурі, цебто Ви дійсно є нащадок гордого племені степових орлів – Лицарів Війська Запорозького Низового.

Отож, не спізнюйтесь на початок Третього кола змагань «Ігор чубатих слов`ян», котре заплановано провести 16 липня на 15-00, бо прогавите найголовніше: «Хто ж цього разу вийде сухим із води: «Наддніпрянці» чи «Слобожанці».

Приходь вболівати за своїх в наше Козацьке селище «Мамаєва Слобода», що розташовується в серці столиці України!
Нехай славиться земля наша, наречена козаками від віків Україною!

18 квітня

Інші дати
Народився Микола Сумцов
(1854, м. Петербург, Росія - 1922) - український фольклорист, етнограф, літературознавець та громадський діяч. Один з фундаторів Харківської громадської книгозбірні (1886).
Розгорнути
Народилася Уляна Кравченко (Юлія Шнайдер)
(1860, м. Миколаїв Львівська область – 1947) - українська письменниця, активістка українського жіночого руху. Автор повісті «Хризантеми» та багатьох збірок віршів.
Розгорнути
Народився В’ячеслав Липинський
(1882, с.Затурці Волинська область – 1931) - український політичний діяч польського походження, історик, соціолог, публіцист, теоретик українського консерватизму.
«Державу Українську може здійснити наша любов до неї, а не ненависть до її ворогів» (В’ячеслав Липинський)
Розгорнути

Новини Дивитися всі