chrome firefox opera safari iexplorer

«Ігри чубатих слов`ян» на Мамаєвій Слободі: Великий фінал

Дата події:10 вересня 2011 о 14:00
Місце події:Київ, "Мамаєва Слобода" (вул. Михайла Донця, 2)
Більше про подію:

Великий фінал Всеукраїнських змагань з традиційних слов`янських бойових видів єдиноборств за участі провідних борців Української Держави чотирьох регіонів.

«Наддніпрянці» — команда борців під цією назвою представлятиме Центральний регіон корінних козацьких земель Київської, Черкаської, Полтавської, Чернігівської, Кіровоградської, Житомирської та Вінницької областей.

«Степовики» — команда борців під цією назвою представлятиме Південний регіон корінних козацьких земель Запорізької, Одеської, Херсонської, Миколаївської, Дніпропетровської області та АР Крим.

«Слобожанці» — команда борців під цією назвою представлятиме Східний регіон корінних козацьких земель Донецької, Харківської, Луганської та Сумської областей.

«Левунці» — команда борців під цією назвою представлятиме Західний регіон корінних козацьких земель Львівської, Волинської, Рівненської, Хмельницької, Чернівецької, Івано-Франківської, Закарпатської, Тернопільської областей.

Під удари гармат та бій бойових козацьких литаврів у дружніх поєдинках зійдуться кращі та найсильніші богатирі України – «Чубаті слов`яни».

На острові, що посеред озера Красавиця, з якого бере початок легендарна річка Либідь, на кілька метрів над водою вивищуватиметься борцівський ринг.

Команди «Чубатих слов`ян» лава на лаву та один на один будуть проводити поєдинки з традиційних слов`янських єдиноборств (дужань). До наступного кола вийде та команда, в якій хоча б один борець зможе утриматись на помості, що на острові, і його не скинуть у воду озера Красавиця.

«Ігри чубатих слов`ян» присвячуються шляху Київського князя Святослава Хороброго (942 р. – 972 р.). «Запорожець на престолі» — так охарактеризував військові доблесті Київського князя історик М. Грушевський. Не лише військові звитяжні перемоги, але й сама зовнішність Великого Київського князя наводить на думку про лицарів степу – козаків.

На думку багатьох вчених слово «козак» — санскритське, й первісно звучало як «косак», походить від слова «коса» (чуб) – ознака шляхетності роду давніх скіфів та сарматів.

От як описує візантійський історик Лев Діакон, що був учасником переговорів візантійців і русів, зустріч між Київським князем Святославом та Візантійським імператором: «Показався і Святослав, що приплив на ріці на скіфському човні; він сидів на веслах і веслував разом із наближеними, нічим не відрізняючись від них. Ось якою була його (князя Святослава) зовнішність: помірного зросту, не надто високого і не дуже низького, з кошлатими бровами і ясно-синіми очима, кирпатий, безбородий, з густим, дуже довгим волоссям над верхньою губою (вуса). Голова в нього була зовсім гола, але з одного боку її звисало пасмо волосся (оселедець) – ознака знатності роду; міцна потилиця, широкі груди та всі інші частини тіла були цілком співмірні, однак виглядав він похмурим і диким. В одне вухо його була вдіта золота сережка; вона була прикрашена карбункулом, обрамленим двома перлинами. Одежа його була біла і відрізнялася від одежі його наближених тільки чистотою. Сидячи в човні на лавці для веслярів, він поговорив трохи з імператором про умови миру і поїхав. Так закінчилася війна ромеїв зі скіфами.»

Йдучи в похід на ворогів, Святослав посилав поперед себе гінця з посланням: «Іду на ви!» (цебто «Я йду на вас!»).

Своїми стрімкими ударами князь із своєю непереможною дружиною «чубатих слов’ян» у 964 році покорив та примусив платити данину плем`я в’ятичів, які заселяли лісисте межиріччя Оки і Волги (на якому зараз стоїть Москва). В 965 році підкорив волзьких булгарів. Далі переміг хазар, а також ясів і касогів. Здобув численні перемоги над військом великої Візантії та болгар.

Гаслом великого вождя «чубатих слов`ян» було: «Помремо, але не осоромимо землі нашої!»

Саме від нього — Великого Київського князя Святослава, який мав чуба (оселедця), довгі вуса та сережку в вусі, як це за традицією було й пізніше у Запорозьких козаків, — починається руська військова традиція, яку з успіхом перейняли, продовжили та розвинули його правнуки – лицарі Війська Запорозького Низового.

Тож, продовжуючи змагання «Ігри чубатих слов`ян», ми хочемо, аби всі згадали про славні діла наших великих прадідів.

10 вересня 2011 р. о 14-00 розпочнеться півфінал «Ігор чубатих слов`ян» між командами «Наддніпрянців» , «Слобожанців», «Левунців» та «Степовиків» за право боротися у Великому фіналі.

Першими боротьбу розпочнуть між собою:

«Степовики» (м.Сімферополь) — «Наддніпрянці» (м.Київ)
«Слобожанці» (м.Донецьк) — «Левунці» (м.Львів)
«Степовики» (м.Сімферополь) — «Слобожанці» (м.Донецьк)
«Левунці» (м.Львів) — «Наддніпрянці» (м.Київ)

Після підведення підсумків боротьби всіх дивізіонів розпочнеться Великий фінал.

За право поборотись у Великому фіналі, на поміст вийдуть команди борців, що боротимуться за ІІІ та ІV, а також І та ІІ місця.

В перерві між півфіналом та Великий фіналом відбудеться концерт фольклорних колективів та виконавців.

Отож, не спізнюйтесь на початок Великого фіналу змагань «Ігор чубатих слов`ян», котре заплановано провести 11 вересня о 14-00, бо прогавите найголовніше: «Хто ж цього разу вийде сухим із води: «Наддніпрянці», «Слобожанці», «Левунці» чи «Степовики».
Давайте разом єднати Україну довкола слави спільних для всіх українців прадідів — «чубатих слов’ян»!

Приходь вболівати за своїх в наше Козацьке селище «Мамаєва Слобода», що розташовується в серці столиці України!
Нехай славиться земля наша, наречена козаками від віків Україною!

29 червня

Інші дати
Міжнародний день тропіків
На тропічні регіони припадає 40% всієї території світу, приблизно 80% біологічних видів планети, значна частина її мов і культур. У тропіках проживають більше 800 мільйонів чоловік. І хоча тропічні країни досягли значного прогресу, вони, як і раніше, стикаються з різноманітними проблемами.
Розгорнути
Народився Іван Черняховський
(1906, м. Умань, Черкаська область – 1945) – радянський військовий діяч, генерал армії. Командуючий військами 3-го Білоруського фронту.  
Розгорнути
Народився Тадей Маєрський
(1888, м.Львів – 1963) – український композитор, піаніст, педагог. Автор симфонічних, камерно-інструментальних, вокальних творів, музики до вистав.  
Розгорнути
1945 – підписання Договору між СРСР та Чехословаччиною про входження Закарпатської України до складу УРСР
Цікаво відзначити, що підписання цієї угоди відбулося без якої-небудь участі українських дипломатів і представників Закарпатської України, хоча формально текст угоди складався також і українською мовою.  
Ні, цей народ із крові і землі Я не віддам нікому і нізащо! Він мій, він я, він – світ в моїм чолі, Тому життя його і ймення не пропащі. (Микола Вінграновський)
Розгорнути

Новини Дивитися всі