chrome firefox opera safari iexplorer

Поетична гра у музеї-кварирі Павла Тичини

Дата події:21 лютого 2014 о 18:00
Місце події:Музей-квартира Павла Тичини
Більше про подію:

Рідна мова це та, якою змалечку розмовляла з нами наша матуся, мова, якою ми звикли думати. І не важливо яка з-поміж 6000 мов світу є для нас рідна. Головне – що саме рідна мова визначає для кожного: хто він є, як він міркує, як розвивається його національна свідомість, які у людини змалечку сформовані ідеали та яке у нього світосприйняття.

Саме завдяки мові, цьому своєрідному зв’язку із зовнішнім світом, кожен з нас формується як особистість і пізнає світ. Саме рідна мова навчає нас поважати себе та оточуючих, свою історію та культуру. Рідна мова входить у свідомість кожного так глибоко, що людині й уявити важко, що колись вона може почати думати іншою мовою.

21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний День рідної мови. Ми ж цього року також вирішили відзначити День Рідної мови у трошки незвичний спосіб, згадавши про наш проект «Смачні вірші».

Отже, 15 поетів, що першими зареєструються на ФБ-сторінці «Музей-квартира Павла Тичини», 21 лютого ввечері у нашій мистецькій вітальні досхочу читатимуть свої вірші. Кількість віршів необмежена – від 1 і до …... розумної безкінечності. Як же визначити кількість віршів, які можна прочитати? Про це усі довідаються вже на початку нашої «смачно-поетичної» зустрічі. Тому, на всякий випадок прихопіть із собою свої збірки чи тексти.

Буде весело, незвичайно, дотепно й тепло.

Початок: 21 лютого 2014 року о 18:00.

Учасникам – подарунок на вході, кава перед першим віршем.

Слухачам – вхідні квитки (тому не соромтеся брати студентські посвідчення) – 4,50 грн. чи 9,00 грн.

Триватиме вечірка до останнього вірша.

28 травня

Інші дати
Народився Максиміліан Волошин (Кирієнко-Волошин)
(1877, м. Київ – 1932), російський поет і художник українського походження, перекладач. Представник символізму і акмеїзму, в поезії та малярстві відобразив історію та природу Криму.
Припаду я к острым щебням, к серым срывам размытых гор, Причащусь я горькой соли задыхающейся волны, Обовью я чобром, мятой и полынью седой чело. Здравствуй, ты, в весне распятый, мой торжественный Коктебель! (Максиміліан Волошин).
Розгорнути