chrome firefox opera safari iexplorer

Як Музей-квартира Павла Тичини відзначав День рідної мови

22 лютого 2013 о 10:49

Мов можна (й навіть треба) знати кілька, бо це засіб комунікації. Але у кожної людини людини рідна мова — одна. Й підкреслити урочистість та справжню святковість Дня рідної мови можна по-різному.

Літературно-меморіальний музей-квартира П.Г.Тичини в м. Києві зробив це як завжди — оригінально. Співробітники вирішили, що вини в цей день повинні зробити подарунок тим, чий маршрут пролягатиме повз Музей.

О 13 годині 30 хвилин (у розпал обідньої перерви) молоді співробітниці вийшли на вулицю Терещенківську та перед приміщенням музею почали вітати перехожих з Днем рідної мови. Теплі й щирі слова привітання були підкріплені подарунками — збірками з віршами Павла Тичини. І звісно ж — запрошенням відвідати музей у будь-який зручний час.

Як реагували на цю акцію перехожі? По-різному.

Дехто, почувши про свято, стинав плечима й ішов далі, дехто вітав дівчат навзаєм, дехто спантеличено спинявся і запитував: «Це мені книжка? Даруєте?», дехто з милою усмішкою брав книгу і було зрозуміло — вони не просто приймають подарунок, вони пустили в серце справжнє свято.

У нашому житті так бракує свята. А ми ж можемо один одному робити його щодня! От і 21 лютого 2013 року був для цього чудовий привід!

Додала Тетяна Сосновська 

Розділи: Суспільство

26 квітня

Інші дати
Леонід Плющ
1939 –  математик, публіцист, учасник правозахисного руху в СРСР. Дисидент. Член Ініціативної групи захисту прав людини, член Закордонного представництва Української Гельсінської групи.
Розгорнути
Народився Станіслав Тельнюк
(1935, с.Іскрівка Запорізька область – 1990) - український письменник, літературний критик, редактор, перекладач.
Розгорнути
Народився Микола Зеров
(1890, м.Зіньків Полтавська область - 1937) - український літературознавець, лідер «неокласиків», майстер сонетної форми і блискучий перекладач античної поезії.
Емаль Дніпра, сліпучо-синій сплав. Газон алей і голе жовтоглиння, І в поводі прозорого каміння Зелені луки — як розлогий став. Ніколи так жадібно не вбирав Я красоти весняного одіння, Пісок обмілин, жовтобоке ріння, Брунатні лози і смарагди трав. (Микола Зеров)
Розгорнути