chrome firefox opera safari iexplorer

У Мамаєвій Слободі відзначили День рідної мови

22 лютого 2013 о 11:41

Учора у Мамаєвій Слободі відбувся один iз найкращих уроків народознавства, на яких мені вдалося побувати. Урок було присвячено репресованій у 1933 році літері «ґ». Директор Слободи козак Лемушківського куреня Костянтин Олійник — колоритний чоловік з оселедцем, кульчиком у лівому вусі та шаблею при боці — розповів учням київських шкіл про те, що українська мова існувала ще тисячу років тому. «Якщо ти знаєш українську, тобі буде легше зрозуміти і чеську, й болгарську, й польську мови, ніж якщо ти знаєш лише російську», — переконував він.

Кобзар і лірник Тарас Компаніченко на підтвердження слів свого товариша показав фотографії написів на стінах Софії Київської, які науковці датують XI століттям. «Тут маємо і кличний відмінок, і нередуковані голосні (як в імені Володимир), і такі специфічно українські слова, як «рілля», — розповів пан Тарас. «В українській мові є не лише м’яка «г», а й проривна «ґ». Ця літера допомагає забезпечувати милозвучність та багатство нашої мови», — переконаний кобзар. Ця літера зустрічається ще у барокових текстах. Так, у колядці «Нині, Адаме, возвеселися», яку школярі розучили та заспівали разом iз Тарасом Компаніченком та козаками зі Слободи, чулися слова з твердою «ґ».

Учитель української мови та літератури Тамара Хмаракуліна провела майстер–клас із написання «каверзної літери», причому школярі писали слова з «ґ» чорнилом і гусячим пером. «Це дуже складно, але так прикольно!» — ділилися враженнями діти.

Костянтин Олійник розповів про те, що перше видання «Кобзаря» Тараса Шевченка було видане фактично за кошти скарбу Війська Запорозького, адже дід мецената Симиренко отримав цю казну від скарбничого з наказом виділяти гроші на підтримку розвитку України.

Урок вражав своєю демократичною атмосферою і більше нагадував зібрання друзів. «Такими заходами, як сьогодні, ми пробуджуємо нашу генетичну пам’ять. І це пробудження може йти через пісню, через доручення до прадідівської культури, а найпростіше — через мову, в якій міститься енергетичний код нації», — посміхався у козацькі вуса пан Олійник.

22 квітня

Інші дати
22 квітня відзначають:
  • Всесвітній день Матері-Землі (Міжнародний день Землі).
Розгорнути
Народився Анатолій Михайленко
(1939, хутір Комуна Полтавської обл. - 2007) - український письменнник, журналіст, видавець. Автор більше 30 книжок художньої прози й публіцистики, зокрема "Оливкова гілка з Рима", "Кленовий лист з Канади", "Пливе мій човен. Запах полину", "Заки море перелечу".
Розгорнути
Народився Євген Сагайдачний
(1886, м.Херсон – 1961) – український маляр, декоратор і педагог. Автор численних акварелей з гуцульського життя, залишив по собі велику колекцію народного, зокрема гуцульського, мистецтва.
Розгорнути
Народився Євген Козак
(1907, с. Колодне, Львівська область – 1988) – український композитор, диригент, педагог. Автор театралізованого концерту «Буковинське весілля», хорових пісень "Вівчарик", "Україно моя", "Думи мої", «Вітер з полонини», "Зелень кленова, вулиці Львова", обробок українських народних пісень, пісень на слова Т.Шевченка.
Ой, вічарику-вівчарю, Ти жени свою отару З гір високих, з полонини У широкую долину. Сядь зі мною в просінь світа, Заграй мені на трембіті, Розкажи мені - чи любиш? Чом до серця не голубиш? (Українська народна пісня)
Розгорнути

Новини Дивитися всі