chrome firefox opera safari iexplorer

Реєстрація майстрів на Великий «Слобідський ярмарок» на Мамаєвій Слободі

Дата події:27 березня-10 квітня 2012 р.
Місце події:Мамаєва Слобода (м. Київ, вул. М. Донця, 2)
Більше про подію:

Пані та панове!

З 30 травня по 1 липня 2012 року в козацькому селищі «Мамаєва Слобода» відбудеться Великий «Слобідський ярмарок-2012» під час проведення в Україні ЄВРО-2012.

«Мамаєва Слобода» з 27 березня по 10 квітня оголошує реєстрацію майстрів. Кількість місць обмежена.

Великий «Слобідський ярмарок-2012» проходитиме з 30 травня по 1липня, року Божого 2012, на ярмарковому майдані козацького селища «Мамаєва Слобода» в місті Києві, обіч витоку легендарної річки Либідь, заклекотить, загуде, закукурікає, заспіває та зарегоче величезний «Слобідський ярмарок-2012», на який ми щиросердно запрошуємо чиненайкращих майстрів зі всієї України.

На ярмарку в «Мамаєвій Слободі» впродовж місяця, під час проведення ЄВРО-2012 можна не лише придбати сувеніри на згадку, але й поспілкуватися зі жвавими перекупками та погуляти на українських вечорницях «до третіх півнів».

На Слобідському ярмарковому майдані козацького селища «Мамаєва Слобода» серед циганських кибиток та козацьких возів все співає, шкварчить, булькає, регоче та танцює – хто на що гаразд: «Бо де гопак, там і циганочка – крута гуляночка».У перекупок на ярмарку кожен зможе підібрати собі крам до вподоби для радості серця та сугріву душі…

«Мамаєва Слобода» запрошує справжніх народних майстрів зі всієї України, котрі бажають взяти участь у Великому «Слобідському ярмарку-2012», що триватиме цілий місяць. Пропонуємо почати реєстрацію, яка відбуватиметься з 27 березня по 10 квітня 2012 року. Кількість місць обмежена!

Реєстрація здійснюється за тел.: 044-361-98-48; 093-043-02-77 або mamayevasloboda@gmail.com

Колись, як були ми ще козаками, на наших землях відбувалась сила-силенна ярмарок, торжків, де українська людність торгувала, як місцевими виробами, так і заморським крамом. На такі ярмарки в козацькій Україні з`їжджались з різних сусідніх земель. Там успішно торгували не тільки українці, але й німці, болгари, вірмени, євреї та росіяни. Ну і звичайно не обходилось і без циган.

Росія у 1721 році проголосила себе імперією. На території всенької імперії проходило 12 великих ярмарок, серед яких 10 були на території України. Це і всім відомий Сорочинський ярмарок, Київська, Подільська та Харківські ярмарки. Також відомо про проведення ще 6830 ярмарок у менших населених пунктах України, котрі проводились здебільшого по 2-3 рази на рік на великі свята. Ярмарок на Україні, в селі чи містечку, це була дуже важлива подія, більше того – видатна або навіть надзвичайна. Ярмарку на Україні чекали і старі й малі, чоловіки і жінки та особливо дівчата. Дітвора збирала по копійці цілий рік, аби діждатись того радісного й світлого дня, коли у село понаїде купців на ярмарок із солодкими медовими пряниками, цукерками та іншими ласощами. Дитині на ярмарку також можна було придбати глиняного пищика чи візерунчасту сопілку. Парубки ж мріяли придбати собі на ярмарку добрі юхтові чоботи, гарну чумарку, візерунчастого вовняного пояса вишневого кольору, плетеного бриля, або ж смужкову зимову шапку. Статечні господарі намагались купити або ж продати, за більш вигідною ціною для себе, сірих круторогих волів, вороних коней, поросят, бичка чи телицю, або ж купити чепурній дружині добру запаску, а на решту, вдаривши по рукам, випити з приятелями в шинку доброго могорича. Молодиці чекали ярмарку, щоб продати півня чи курку, вершкове масло чи полотно, аби купити парчі на очіпок. Тому то і був бажаним отой ярмарок для всіх українців і їхали вони та шли на нього з усіх усюд…

Ой там, на торжку, на базарі – жінки чоловіків продавали…

24 жовтня

Інші дати
24 жовтня святкують:
  • День Організації Об’єднаних Націй (День ООН).
  • Всесвітній день інформації про розвиток.
Розгорнути
Народився Микола Біляшівський
(1867, м. Умань – 1926) – український археолог, етнограф, мистецтвознавець, музейний діяч. Один із засновників та дійсний член Української Академії Наук. В 1902-1923 роках - організатор і директор Київського міського художньо-промислового і наукового музею (тепер Національний художній музей України).
Розгорнути
День пам’яті Лук’яна Кобилиці
(1812, смт. Путила, Чернівецька область – 1851) – український громадсько-політичний діяч, керівник селянських повстань 40-х років 19 ст. на Путильщині (Буковині). Очолив виступи селян 22 громад, які рішуче відмовлялися відробляти панщину, самочинно переобрали сільську старшину, висунули вимоги відкриття українських шкіл, вільного користування лісами і пасовиськами. Як депутат австрійського парламенту виступив за надання політичної автономії Буковині і приєднання її до Галичини, вимагав скасування кріпацтва і передачу селянам землі без викупу.
Розгорнути