Олег Скрипка та Музичне видавництво «Країна Мрій» ласкаво запрошують Вас в козацьке селище «Мамаєва Слобода» 16 лютого 2012 року на
ШЛЯХЕТНИЙ ПРИЙОМ ЗА МОТИВАМИ УКРАЇНСЬКОГО БАРОКО
З нагоди виходу в світ підбірки старовинних кантів «Всякому городу нрав і права» у виконанні народної артистки України Ніни Матвієнко та Ансамблю давньої музики п\к Костянтина Чечені
Для Вашої розваги пропонуємо:
— зустріч гостей,
— представлення підбірки старовинних кантів «Всякому городу нрав і права»;
— живий виступ Ніни Матвієнко та Ансамблю давньої музики п\к Костянтина Чечені;
— майстер-клас на основі танцю «Гайдук» під керуванням хореографа Наталі Скорнякової;
— старовинні танці у виконанні гурту «Хорея Козацька» та Тараса Компаніченка.
Захід відбудеться в зброярні (войськовій скарбниці) козацького селища «Мамаєва Слобода».
Вхід по запрошенням, а також для всіх бажаючих за обов`язкової умови дрес-коду заходу: шляхетський стрій давньої України XVII-XVIII ст.
Початок заходу 16 лютого 2012 року о 18-00.
Новий студійний альбом народної артистки України Ніни Матвієнко знайомить нас із досі маловідомими гранями таланту видатної української співачки. Дев’ятнадцять композицій, датованих XVI-XVIII століттями належать до так званої «гетьманської доби» – епохи становлення та розквіту українського бароко.
Унікальні твори були відновлені за стародавніми рукописами та раритетними друкованими виданнями відомим музикантом та мистецтвознавцем Костянтином Чеченею. Серед пісень, записаних на диску – безумовний суперхіт тих часів «Всякому городу нрав і права» на музику та вірші Григорія Сковороди. В запису брав участь Ансамбль Давньої Музики під керуванням Костянтина Чечені. Запис відбувся у Київському Музеї Івана Гончара, а подальша робота над альбомом тривала у профільних студіях Києва та Нью-Йорку. Продюсер альбому – Олег Скрипка.
Для нас велика честь, що громадський діяч Олег Скрипка, спільно з Музичним Видавництвом «Країна Мрій» проведуть на «Мамаєвій Слободі» шляхетний прийом за мотивами українського бароко…
Українське козацтво і музика бароко на перший погляд сучасної людини є речами не сумісними… Це й не дивно, адже історія рідної землі залишається «терра інкогніта» для більшості з нас. Однак, кожен українець, насправді, на генетичному рівні інтуітивно відчуває глибинний, сакральний зв’язок цих понять. І справді, в XVI-XVIII ст... українська пісня, балада, дума оспівували свого національного героя. Формуючи його романтичний образ в суспільній уяві.
У народній свідомості того часу образ козака-лицаря уособлював ідеал українця як такого. Тож не дивно, що істинно «українське» непремінно мусило нести на собі прикмети «козацького» і навпаки. Чим сильніше виявляється національне начало, тим більше воно пов’язується з козаччиною.
Музика «козацького бароко», або ж як її ще називають «старосвітська» музика середньовічної України доби Гетьманщини є безпосередньою заслугою та духовним доробком лицарів Війська Запорозького Низового в розвиток як українського так і всесвітнього мистецтва.
Сповнений усіляких небезпек хижий прикордонний степ Наддніпрянської України XVI-XVIII ст... спонукав наших прадідів до оспівування героїки козацької жертовності на полі брані. Вдови часто зберігали скривавлені обладунки своїх мужів, аби показати їх синові для справжнього розуміння ним його лицарського покликання – красиво вмерти на полі бою за святу православну віру, землю, закон правди та волю.
Тож в добу ренесансу, тобто національного відродження, в усіх сферах тодішнього національно-культурного життя, середньовічна музика є найяскравішим виразником духовної сутності українського козацтва, як лицарського стану нашої землі – нареченою від віків Україною.
Костянтин Олійник
Козак Левушківського куреня Війська Запорозького Низового.
…Нехай вічна буде слава, же през шаблю маєм права! (Іван Мазепа)
